04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" грудня 2013 р. Справа№ 910/12984/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Зеленіна В.О.
Мальченко А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Станіславський А.Є. - дов. № 124 від 09.04.2013р.
від відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. (повний текст підписано 17.09.2013р.)
у справі № 910/12984/13 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«Каштан»
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова
компанія «ІНГО Україна»
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 925, 23 грн.
В судовому засіданні 19.12.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В липні 2013р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Каштан» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 925, 23 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику згідно договору добровільного страхування транспортних засобів № 72-2010Каско від 22.06.2010р. страхове відшкодування, набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою, на думку позивача, є відповідач.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. у справі № 910/12984/13 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» шкоду в порядку регресу в розмірі 12 925, 23 грн., судовий збір в розмірі 1 720, 50 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, судом не прийнято до уваги оплату відповідачем 7 812, 21 грн. 12.08.2013р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» передано на розгляд судді Скрипці І.М.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. для розгляду справи № 910/12984/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 28.11.2013р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 19.12.2013р.
Представник позивача судовому засіданні апеляційної інстанції 19.12.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 19.12.2013р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2010р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Каштан», яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Каштан» (позивач, страховик за договором), та Петренко Юрієм Анатолійовичем (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 72-2010Каско, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Opel Astra», д. н. АІ 5957 АМ.
Згідно відомостей № 8729727 про обставини ДТП, 23.11.2010р. в місті Києві по вул. Б. Хмельницького, 15 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Focus», д. н. АА 3250 ЕВ, під керуванням Гурмака М.М., автомобіля «Opel Astra», д. н. АІ 5957 АМ, під керуванням Петренка Ю.А., та автомобіля «Mitsubishi L200», д. н. АА 4966 ІА, під керуванням Штейна О.Л.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2010р. у справі № 3-15148/2010 Штейна О.Л. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до Звіту № 264 від 17.12.2010р. про оцінку колісного транспортного засобу, складеного на замовлення позивача Фізичною особою-підприємцем Вовком С.Г., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Opel Astra», д. н. АІ 5957 АМ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 13 819, 58 грн.
Страховим актом № С-147-00-12-10-К1 від 28.12.2010р. зазначену подію позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 13 435, 23 грн.
Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування транспортних засобів № 72-2010Каско від 22.06.2010р., на підставі страхового акту № С-147-00-12-10-К1 від 28.12.2010р. (а. с. 10), заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 17.12.2010р. (а. с. 12) здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 13 435, 23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4319 від 28.12.2010р. на суму 1 500, 00 грн., № 45 від 11.01.2011р. на суму 2 000, 00 грн., № 62 від 12.01.2011р. на суму 2 000, 00 грн., № 83 від 14.01.2011р. на суму 2 000, 00 грн., № 107 від 17.01.2011р. на суму 2 000, 00 грн., № 117 від 18.01.2011р. на суму 2 000, 00 грн., № 127 від 19.01.2011р. на суму 1 935, 23 грн., належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи (а. с. 62-68).
27.05.2013р. за вих. № 159 позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 13 435, 23 грн., яка отримана відповідачем 01.06.2013р., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 71), однак залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mitsubishi L200», д. н. АА 4966 ІА, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» згідно Полісу № ВЕ/5670431 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується Витягом з бази МТСБУ (а. с. 150). Термін дії полісу з 07.10.2010р. до 06.10.2011р. Тип полісу - 3.
Згідно п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).
Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 25 500, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510, 00 грн.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Mitsubishi L200», д. н. АА 4966 ІА, під час ДТП, встановлена у судовому порядку.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № 72-2010Каско від 22.06.2010р. перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008р. у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ «Страхова компанія «Крона» до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 4 526, 80 грн.
Посилання апелянта (відповідача) на те, що у відповідності до ст. ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 7 812, 21 грн., не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто спеціальним законам, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.2003 (далі - Методика).
Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.
Відтак, документом, який визначає розмір збитку, тобто документ необхідний для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу.
Отже, розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем, обмежено, зокрема ст. 29 України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку, визначеного як вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тобто згідно Звіту експерта, а не ремонтної калькуляції, проведеної працівником відповідача.
При цьому відповідачем до ремонтної калькуляції не надано Звіт, хоча відповідно до Методики ремонтна калькуляція є додатком до Звіту.
Матеріалами справи підтверджено (звіт експерта № 264 від 17.12.2010р.), що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Astra», д. н. АІ 5957 АМ, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (тобто матеріальний збиток) становить 13 819, 58 грн., а позивачем набуто право вимоги до відповідача у розмірі 12 925, 23 грн. (з урахуванням франшизи в розмірі 510, 00 грн., передбаченої Полісом № ВЕ/5670431).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, що на користь позивача підлягає стягненню лише 7 812, 21 грн. (за розрахунком відповідача).
Задовольняючи позов в повному обсязі, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в розмірі 12 925, 23 грн.
Як вбачається з банківської виписки, наданої відповідачем суду апеляційної інстанції, 12.08.2013р. під час перебування справи на розгляді в суді першої інстанції, відповідачем було сплачено на користь позивача 7 812, 21 грн. страхового відшкодування згідно Полісу № ВЕ/5670431, а отже провадження у справі в частині стягнення 7 812, 21 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Місцевий господарський суд помилково стягнув з відповідача на користь позивача 7 812, 21 грн., оскільки позивач не повідомив суду про вказані обставини справи.
У зв'язку зі сплатою відповідачем на користь позивача 7 812, 21 грн. страхового відшкодування, невідшкодована частина страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 5 113, 02 грн.
Таким чином, з урахуванням матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», 5 113, 02 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», з підстав, викладених в ній, підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. у справі № 910/12984/13 підлягає частковому скасуванню з підстав, викладених вище, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати за подання позовної заяви покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 519, 94 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. у справі № 910/12984/13 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. у справі № 910/12984/13 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12; код ЄДРПОУ 32071894) 5 113, 02 грн. страхового відшкодування, 680, 63 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Провадження в частині стягнення 7 812, 21 грн. страхового відшкодування припинити».
3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12; код ЄДРПОУ 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602) 519, 94 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.
5. Матеріали справи № 910/12984/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 24.12.2013р.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді В.О. Зеленін
А.О. Мальченко