19 грудня 2013 року Справа № 131169/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Макарика В.Я.
суддів Большакової О.О.,
Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року в справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій державного виконавця протиправними при направленні вимоги від 15.06.2012 року та висновку експерта № 1012 від 31.05.2012 року, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФ) звернулося до суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій державного виконавця при направленні вимоги від 15.06.2012 року та висновки експерту №1012 від 31.05.2012 року. Заборонити державному виконавцю зобов'язувати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчиняти будь-які дії згідно з висновком експерта № 1012 від 31.05.2012 року, а також із клопотанням про забезпечення позову.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року в справі №6003/12/1370 у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись із винесеною ухвалою, її оскаржило ГУПФ, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою клопотання про забезпечення позову задовольнити.
Представники Головного управління юстиції у Львівській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких міркувань.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем нормативно не обґрунтовано та не наведено будь-яких підстав для вжиття заходів по забезпеченню позову.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи та є вірними.
Відповідно до вимог ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Із змісту заявленого клопотання позивача слідує, що доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову зводяться до неправомірності винесеного судового рішення, по якому виданий виконавчий лист, неналежного оформлення виконавчого листа, а також відсутності необхідних бюджетних коштів для проведення спірних пенсійних виплат.
Із врахуванням наведеного, а також оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що в основу заявленого клопотання позивачем фактично покладені доводи позовних вимог, через що задоволення наведеного клопотання призведе до фактичного ухвалення рішення по суті спору без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Окрім цього, приймаючи рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Зокрема, в обґрунтування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі пенсійний орган покликається на надумані твердження щодо можливого заподіяння шкоди правам пенсіонерів, які отримують пенсії за рахунок страхових внесків підприємств тощо.
Із аналізу ст. 117 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 185, 189, 195, 197, 205, 206 КАС України Львівський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Я. Макарик
Судді О.О. Большакова
І.В. Глушко