17 грудня 2013 року Справа № 7064/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
У вересні 2010 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, в якому посить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.06.2010 року: №0000851720/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за основним платежем 112 813,00 грн. та №0000861720/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 226 802,00 грн., з яких: 151 201,00 грн. - основний платіж та 75 601,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000851720/0 від 24.06.2010 року в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10 752,55 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОДПІ не порушено порядок та підстави проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1, які встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (чинним на момент виникнення правовідносин).
Оскільки ФОП ОСОБА_1 перевищив у 4 кварталі 2007 року граничний обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), а з 01.01.2008 року не перейшов на загальну систему оподаткування, не зареєструвався платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим не подавав декларації по даному податку та не сплачував протягом 2008 року та 2009 року податок на додану вартість, відповідачем правомірно донараховано йому податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 151 201 грн. (в тому числі за 2008 рік - 85834 грн. та за 2009 рік - 65 367 грн.) та штрафних санкцій в розмірі 75601 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0000861720/0 від 24.06.2010 року.
Позивач подавав звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку, починаючи з 1 кварталу 2007 року по 4 квартал 2009 року, в яких зазначав обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал, зокрема, за 1 квартал 2007 року - 48 482,40 грн., за 2 квартал 2007 року - 149 089,90 грн., за 3 квартал 2007 року - 104 636,17 грн., за 4 квартал 2007 року - 203 388,45 грн. Однак, згідно інформації про рух коштів по банківському рахунку відповідача обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) складав за 1 квартал 2007 року - 48 671,05 грн., за 2 квартал 2007 року - 100 909,50 грн., за 3 квартал 2007 року - 85 662,81 грн., за 4 квартал 2007 року - 341 852,21 грн. Враховуючи те, що підприємець вправі здійснювати господарські операції з використанням готівкової форми розрахунків, що не відображається по його особовому рахунку в банку, то при розрахунку валового доходу позивача податковий орган використовував дані, які відображали більший оборот за відповідний квартал. У зв'язку з наведеним, валовий дохід позивача за 2007 рік склав 595578,29 грн. За таких обставин, суд приходить до висновку, що Долинською ОДПІ правомірно визначено валовий дохід позивача за 2007 рік. Суд прийшов до висновку про правомірність дій податкового органу щодо донарахування ПП ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за 2008 та 2009 роки.
Однак, стосовно визначення позивачу податкового зобов'язання в розмірі 10752,55 грн. на суму перевищення у 4 кварталі 2007 року обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) на 95578,29 грн., то донарахування даної суми суд першої інстанції вважає неправомірним, оскільки перехід на загальну систему оподаткування виникає у платника податків з наступного податкового періоду і до настання цього обов'язку особа залишається платником єдиного податку, що виключає можливість застосування до неї інших правил оподаткування. Крім того, питання оподаткування суми перевищення виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), яке утворилось в останньому кварталі перебування на єдиному податку, не врегульовим на законодавчому рівні.
Стосовно твердження позивача про неперевищення ним обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) у 2007 та 2008 роках, оскільки отримані ним кошти від підприємця ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок в розмірі 82 829,35 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 02.11.2007 року у 2007 році та від підприємця ОСОБА_3 в розмірі 35370 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 29.09.2008 року, відповідно у 2007 та 2008 роках були повернені даним підприємцям, суд зазначив, що позивачем не було надано книгу обліку доходів та витрат, в якій вібражаються всі господарські операції суб'єкта підприємницької діяльності, та яка належним чином зареєстрована у Долинській ОДП.
Крім того, квитанції надруковані типографським способом згідно замовлення №197 тиражем 6000 примірників, що вказує на виписання прибуткових касових ордерів та квитанцій з одного тиража, в той час як підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в м. Луцьку, а підприємець ОСОБА_3 - в м.Хмельницькому, а тому вказані квитанції до прибуткових касових ордерів судом до уваги не взято.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та Долинська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області оскаржили її, подавши апеляційні скарги.
Апелянт - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №746/99 від 28 червня 1999 року встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Однак, відповідачем не враховано повернення коштів в сумі 82 829,35 грн. підприємцю ОСОБА_2 (згідно квитанції до прибуткового ордеру №1 від 02.11.2007 року у 2007 році) та коштів в сумі 35 370 грн. підприємцю ОСОБА_3 (помилково зарахованих на розрахунковий рахунок позивача у 2008 році), натомість дані кошти відповідачем враховано до складу виручки (валового доходу) за 2007 та 2008 роки, в результаті чого ОДПІ прийшло до помилкового висновку про перевищення позивачем гранично допустимої суми виручки, встановленої для платника єдиного податку та невірно визначено податкові зобов'язання і штрафні санкції.
Вказує на те, що донарахування податку з доходів фізичних осіб є незаконним, оскільки весь період, що підлягав перевірці, позивач перебував на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку (що підтверджено в п.1.7 акту перевірки) і ним не здійснювалися оподатковувані операції, обсяг яких перевищував у два і більше разів суму, визначену п.п. 2.3.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, працівники Долинської ОДПІ не представили направлення на перевірку та не представили наказ керівника на перевірку. Такими протиправними діями працівники Долинської ОДПІ перевищили свої законні повноваження і всупереч встановленому законом порядку провели перевірку.
Апелянт - Долинська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги Долинська ОДПІ зазначає, що позивач, отримавши на власний розрахунковий рахунок суму коштів, яка перевищує дозволений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 розмір виручки, а саме 500 000 грн., повинен був перейти на загальну систему оподаткування, порядок якої регулюється розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибуткоий податок з громадян» від 26.12.1992 року (зі змінами та доповненнями). При цьому, платник податку повинен подати до податкового органу за місцем проживання податкову декларацію за наслідками звітного кварталу, в якому виникло перевищення обсягу виручки.
Згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибуткоий податок з громадян» та Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ГДПІ України № 12 від 21.04.1993 року, загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку №6 до цієї Інструкції. Позивачем до перевірки не було пред'явлено документів, які б документально підтверджували здійснення ним витрат, а тому витрати перевіркою враховані за нормами, визначеними чинним законодавством.
Згідно додатку 6 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів від здійснення інших видів діяльності, включаючи торговельну, становлять 25%.
Апелянт стверджує, що позивач до перевірки не пред'явив документів, які б документально підтверджували здійснені ним витрати, тому витрати перевіркою враховані за нормами, визначеними чинним законодавством. Долинською ОДПІ визначено суму податку з доходів фізичних осіб позивачу не за отриманий дохід в 4 кварталі 2007 року, а лише з суми, яка перевищила граничний розмір виручки для платників єдиного податку.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року, чинного на момент виникнення правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Статтею 11-1 даного Закону встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності обставин, передбачених даною статтею.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в процесі проведення попереднього розслідування по кримінальній справі, порушеної відносно ОСОБА_1 за наявністю в його діях ознак злочину, передбаченного ч.1 ст.222 КК України, постановою слідчого Долинського РВ УМВС від 05.03.2010 року призначено позапланову документальну перевірку підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 2007 по 2009 роки. Від підпису наказу про проведення перевірки № 106 від 03.06.2010 року та направлення №73 від 07.06.2010 року працівниками Долинської ОДПІ складено акт відмови позивача від підпису №19/171/НОМЕР_1 від 07.06.2010 року та проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки за № 1185/171/НОМЕР_1 від 11.06.2010 року, з яким позивач ознайомився 15.06.2010 року та отримав 16.06.2010 року.
У процесі проведення перевірки встановлено порушення позивачем ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, п.19.1 ст.19 Закону Ураїни «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями), ст.13 Декрету Кабінет Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року №13-92 року (із змінами та доповненнями), а також порушення п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7, пп.7.3.1 п.7 ст.7, п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 (із змінами та доповненнями) та винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.06.2010 року: №0000851720/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за основним платежем 112 813,00 грн., в т.ч. 10752,56 грн. за 2007 рік, 57937,84 грн. за 2008 рік та 44122,60 грн. за 2009 рік, та №0000861720/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 226 802,00 грн., з яких: 151 201,00 грн. - основний платіж та 75 601,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (в тому числі 85834,00 грн. за 2008 рік та 65367,00 за 2009 рік).
На підставі акту перевірки за №1185/171/НОМЕР_1 від 11.06.2010 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0000861720/0 від 24.06.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 151 201 грн. та 75 601 штрафних (фінансових санкцій) (загальна сума 226 802 грн.);
- №0000851720/0 від 24.06.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за основним платежем 112 813 грн.
Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень, якими донараховано податок з доходів фізичних осіб та податок на додану вартість, слугував висновок Долинської ОДПІ про перевищення підприємцем граничного обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) в розмірі 500 000 грн. за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, у зв'язку з чим позивач з 01.01.2008 року зобов'язаний був перейти на загальну систему оподаткування та зареєструватися платником ПДВ.
Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727/98 запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку і звітності для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000,00 грн.
Згідно з п. 4 ст. 1 Указу № 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до ст. 5 Указу № 727/98 у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Підпунктом 17.1.2 п.17.1 ст.17 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що оскільки ПП ОСОБА_1 перевищив у 4 кварталі 2007 року граничний обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), а з 01.01.2008 року не перейшов на загальну систему оподаткування, не зареєструвався платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим не подавав декларації по даному податку та не сплачував протягом 2008 року та 2009 року податок на додану вартість, Долинською ОДПІ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000861720/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 226 802,00 грн., з яких: 151 201,00 грн. - основний платіж та 75 601,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, (в тому числі за 2008 рік - 85834,00 грн. та за 2009 рік - 65367,00 грн.) та штрафних санкцій в розмірі 75601,00 грн.).
Під час проведення перевірки ОДПІ встановлено, що відповідно до виписок банку про рух коштів на рахунки платника податку поступили кошти: за 2007 рік - 577 095,60 грн., в т.ч. за 1 кв. 2007 року - 48 671,05 грн., за 2 кв. - 100 909,5, за 3 кв. - 85 622,81 грн., за 4кв. - 341 852,21 грн.; за 2008 рік - 515 003,03 грн., в т.ч. за 1 кв. 2008 р. - 112 224,37 грн., за 2 кв. - 121 701,74 грн., за 3 кв. - 280 911,92 грн., за 4 кв. - 165,0 грн.; за 2009 рік - 392 198,94 грн., в т.ч. за 1 кв. 2009 року - 13 427,96 грн., за 2 кв. - 164 945,69 грн., за 3 кв. - 64 087,16 грн., за 4 кв. - 149 738,13 грн.
Відповідно до пп.8.1.3. п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку Пунктом 7.1 ст.7 вищезазначеного Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.
Згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993 р. № 12 загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку № 6 до цієї Інструкції.
Позивачем до перевірки не пред'явлено документів, які б документально підтверджували здійснені ним витрати.
Згідно додатку 6 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів від здійснення інших видів діяльності, включаючи торговельну, становлять 25%.
На думку апеляційного суду суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що ОДПІ протиправно нараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10 752,55 грн. за 2007 рік на суму перевищення у 4 кварталі 2007 року обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) на 95 578,29 грн. з мотивів, що перехід на загальну систему оподаткування виникає у платника податків з наступного податкового періоду і до настання цього обов'язку особа залишається платником єдиного податку, що виключає можливість застосування до неї інших правил оподаткування.
Позивачем не було здійснено перехід до загальної системи оподаткування і податковим органом було проведено розрахунок податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за звітні періоди 2007-2009 роки з урахуванням отриманих доходів та понесених витрат.
Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області правомірно визначено чистий дохід позивача та відповідно суму податкового зобов'язання за 2007 рік - 10 752,56 грн., за 2008 рік - 57 937,84 грн. та за 2009 рік - 44 122,60 грн - (15% чистого доходу).
З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області задовольнити.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі №2а-3232/10/0970 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000851720/0 від 24.06.2010 року щодо визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10 752,55 грн. скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині відмовити.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.В. Клюба