1/754/65/13
Справа № 754/4925/13-к
Іменем України
11.12.2013 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Бабайлової Л.М.,
при секретарях - Науменко В.І., Войцехівського А.С.,
з участю прокурорів - Спіженко Н.В., Ткачук Ю.Б., Моісеєнко С.В.,
захисника - адвоката - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_2,
представника потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,
Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він восени 2008 р. з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману звернувся до директора ПСП АФ «Соснівська» ОСОБА_2 з проханням надати йому в борг готівкові гроші в загальній сумі 65000 доларів США, запевнивши, що дані гроші поверне без затримки на першу вимогу.
Будучи введеним в оману та не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_4, ОСОБА_2 погодився надати йому грошові кошти у вказаній сумі трьома частинами.
Так, ОСОБА_4, зловживаючи довірою ОСОБА_2, та шляхом його обману щодо повернення боргу, з самого початку не маючи намір повертати борг, 3.10.2008 р. отримав від останнього готівкові гроші в сумі 30000 доларів США, що становить 146091 грн., 24.10.2008 р. отримав від останнього готівкові гроші в сумі 20000 доларів, що становить 103000 грн., та 27.11.2008 р. отримав від останнього готівкові гроші в сумі 15000 доларів США, що становить 101127 грн.
Таким чином, реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на заволодіння грошима ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_4 незаконно заволодів його готівковими коштами в загальній сумі 65000 доларів США, що становить 350218 грн., тобто в особливо великому розмірі.
Заволодівши грошовими коштами на суму 350218 грн., ОСОБА_4 розпорядився ними за власним розсудом, після чого припинив контакти з потерпілим ОСОБА_2, став ухилятися від зустрічей та телефонних переговорів.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність направити кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 зка ч.4 ст. 190 КК України на додаткове розслідування з мотивів неправильності і неповноти досудового слідства виходячи з наступного.
Так, в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_2 показав, що підсудний ОСОБА_4, представившись працівником Адміністрації Президента України, пообіцявши допомогти йому у вирішенні його особистих питань, попросив у нього в борг 65000 доларів. Він позичив ОСОБА_4 3.10.2008 р. 30000 доларів, 24.10.2008 р. 20000 доларів та 27.11.2008 р. 15000 доларів. Розписки в отриманні грошей він у ОСОБА_4 не відбирав, оскільки було незручно пропонувати працівнику Адміністрації Президента України писати розписку. В обумовлений строк підсудний гроші йому не повернув, але під час розмов обіцяв повернути. Згодом ОСОБА_4 взагалі став заперечувати отримання від нього грошей.
Допитані в суді свідки ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - родичі потерпілого, та ОСОБА_7, ОСОБА_8 - підлеглі потерпілого, підтвердили факти передачі в їх присутності потерпілим ОСОБА_2 зазначених сум грошей ОСОБА_4
Підсудний ОСОБА_4, показав в суді, що ніколи не отримував від потерпілого ОСОБА_2 гроші в борг. Останній передавав гроші його компаньйону і товаришу ОСОБА_9 для вирішення питання працевлаштування сина ОСОБА_2 на посаду судді. В ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_9 помер і ОСОБА_2 став вимагати від нього, як від особи, у якої з померлим був спільний бізнес, повернення грошей за ОСОБА_9
З показань потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що у нього є аудіозапис розмови між ним і підсудним ОСОБА_4, під час якої останній визнавав факт наявності боргу перед ним.
В судовому засіданні було встановлено, що підсудний і потерпілий спілкувалися між собою по телефону, при цьому, потерпілий ОСОБА_2 показав, що у нього був не один номер телефону ОСОБА_4, по якому він спілкувався з останнім.
Згідно постанови Деснянського районного суду м.Києва від 27.09.2013 р. в порядку ст. 315-1 КПК України було доручено СВ Конотопського МВ ГУ МВС України в Сумській області до 11.11.2013 р.
- витребувати у оператора мобільного зв»язку «Київстар» на підставі ухвали Апеляційного суду Сумської області від 5.05.2010р. та на підставі цифрових та буквених позначень зони і ячейки в списках виклику клієнта, наданих оператором «Київстар», дані про місцеві та базові станції, в зоні дії яких знаходився абонент телефонного номеру НОМЕР_1 під час телефонних з»єднань в період з 1.08.2008 р. по 5.05.2010 р.
- вилучити у ОСОБА_2 звукозапис розмови між ним і ОСОБА_4 та технічний пристрій, за допомогою якого він здійснювався, призначити та провести фоноскопічну експертизу, з метою встановлення, кому належать голоси на звукозапису, про що йде мова, чи не піддавався звукозапис монтажу та ін.
Зазначена постанова суду органом досудового слідства не виконана, про причини невиконання СВ Конотопського МВ ГУ МВС України в Сумській області Деснянський районний суд м.Києва не повідомив.
Під час досудового слідства на підставі постанов Апеляційного суду Сумської області від 5.05.2010 р. було зобов»язано операторів мобільного зв»язку «Білайн», «МТС», «Київстар» зняти інформацію з каналів телефонного зв»язку щодо споживачів мобільних номерів НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 (абонент ОСОБА_4.), наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі, напрями їх пересування погодинно, з прив»язкою до місцевості та базових станцій в період з 1.08.2008 р. по 5.05.2010 р. (т.1 а.с. 220, 224, 228).
Згідно листа ЗАТ «Українські радіосистеми» від 1.07.2010 р. на адресу слідчого СВ Конотопського МВ ГУ МВС України в Сумській області була направлена на диску деталізація з»єднань абонента НОМЕР_2, що відбулися в мережі за період часу з 1.08.2008 р. по 5.05.2010 р. (т.1 а.с. 221).
Роздруківка вказаної інформації в матеріалах справи відсутня. Також відсутня і інформація про місце знаходження цього диску.
Під час додаткового розслідування необхідно встановити місце знаходження диску з інформацією ЗАТ «Українські радіосистеми» щодо абонента НОМЕР_2, зробити роздруківку інформації, що на ньому зберігається, встановити місце знаходження абонента 3.10.2008 р., 24.10.2008 р. та 27.11.2008 р.
Згідно довідки слідчого провести виїмку документів у оператора мобільного зв»язку «МТС» не представилось можливим у зв»язку з тим, що працівник вказаної компанії документи не підготував (т.1 а.с. 225). Ця довідка і вказані дії слідчого являються взагалі не зрозумілими і потягли невиконання постанови суду (згідно листа оператора МТС від 1.03.2012 р. інформація про детальну роздруківку дзвінків абонентів зберігається 3 роки, тобто вже на даний час вона відсутня) (т.2 а.с. 193).
Відповідно до наданих оператором мобільного зв»язку «Київстар» списків викликів клієнта ОСОБА_4 з 1.08.2008 по 5.05.2010 р., в графі «зона и ячейка» містяться цифрові та буквені позначення, по яким суд позбавлений можливості встановити місцезнаходження під час телефонних з»єдань абонента телефонного номеру НОМЕР_1 в період з 1.08.2008 р. по 5.05.2010 р. (т.1 а.с. 231-243).
Під час додаткового розслідування необхідно витребувати у оператора мобільного зв»язку «Київстар» на підставі ухвали Апеляційного суду Сумської області від 5.05.2010р. та на підставі цифрових та буквених позначень зони і ячейки в списках виклику клієнта, наданих оператором «Київстар», дані про місцеві та базові станції, в зоні дії яких знаходився абонент телефонного номеру НОМЕР_1 під час телефонних з»єднань в період з 1.08.2008 р. по 5.05.2010 р.
Встановлення місця перебування абонентів операторів мобільного зв»язку «Білайн», «МТС», «Київстар» НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 може підтвердити або спростувати факти отримання грошових коштів ОСОБА_4 від ОСОБА_2 3.10.2008 р., 24.10.2008 р. та 27.11.2008 р. за встановлених досудовим слідством обставин.
Крім того, в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_2 заявив, що під час зустрічей з ОСОБА_4 він користувався диктофоном, за допомогою якого записував розмову між ним і підсудним, під час якої останній визнавав факт позичання у нього грошей.
Під час додаткового розслідування необхідно вилучити у ОСОБА_2 звукозапис розмови між ним і ОСОБА_4 та технічний пристрій, за допомогою якого він здійснювався, призначити та провести фоноскопічну експертизу, з метою встановлення, кому належать голоси на звукозапису, про що йде мова, чи не піддавався звукозапис монтажу та ін.
Досудовим слідством обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст. 190 КК України пред»явлено неконкретне. ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, при цьому, в чому виразилось зловживання довірою в обвинуваченні не зазначено.
Наведені недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні, у зв»язку з чим кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 підлягає поверненню на додаткове розслідування, під час якого необхідно врахувати наведене, виконати вказані вище слідчі дії.
Підстав для зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_4 не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 273, 281 КПК України, суд
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст. 190 КК України повернути Конотопському міжрайонному прокурору Сумської області для організації проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити у вигляді підписки про невиїзд.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом семи діб.
Головуючий -