10 грудня 2013 рокум. Ужгород№ 807/3799/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Скраль Т.В.
при секретарі судового засідання Химинець В.В.,
з участю
позивача: ОСОБА_1 - в судове засідання не з'явився,
представника позивача: - ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги а.с. 26),
відповідача: Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області - представник Марканича Василя Михайловича (довіреність а.с. 51),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3) до Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області (далі - Укртрансінспекція), якою просить визнати протиправними та скасувати 28 постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при винесенні оскаржуваних постанов відповідачем застосовано штраф за 29 календарних днів, з яких позивач працював 21день, що підтверджується розкладом руху, при цьому за одне і теж порушення на підставі одного акту перевірки винесено 29 постанов, тобто, застосовано 29 санкцій за одне правопорушення, в зв'язку з чим просить визнати постанови протиправними та скасувати.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Представник позивача додатково пояснив, що про всі оскаржувані постанови дізналися із виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції 15 жовтня 2013 року. Відповідач при винесенні постанов керувався Поправкою № 6 до Європейської Угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, яка не ратифікована належним чином Україною. Крім того, як зазначив представник позивача, постанову винесену відповідачем № 018508 від 28 серпня 2013 року вони не оскаржують, отримали таку поштою, вважають її правомірно винесеною, та по такій сплачено 09 вересня 2013 року штраф в розмірі 340,00 грн, про що надали суду доказ.
Відповідач подав письмове заперечення проти позову, зазначає, що під час проведення рейдової перевірки в Тячівському районі та м. Тячів на підставі направлення на перевірку від 14.08.2013 року було виявлено порушення: відсутність щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку позивача в період з 18.07.2013 року по 15.08.2013 року. Автотранспортні засоби з 01 червня 2013 року повинні бути обладнані повіреними та діючими контрольними пристроями для отримання інформації про рух таких транспортних засобів та періоди роботи даних транспортних засобів. За порушення режиму праці та відпочинку до автомобільного перевізника застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( абз. 8 ч.1 с. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", які застосовано до позивача за 28 днів порушень. Посадові особи при прийнятті рішення керувалися Поправкою № 6 до Європейської Угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, яка не ратифікована належним чином Україною.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позов безпідставний, посадові особи Укртрансінспекції діяли правомірно, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Крім того зазначає, санкції застосовані за кожне виявлене порушення, що визначено вимогами частини 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", в зв'язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними та скасування постанов управління Укртрансінспекції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що 24.03.1997 року ОСОБА_1 зареєстрований Рахівською районною державною адміністрацією Закарпатської області як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 (а.с. 22).
04.08.2010 року Закарпатською обласною державною адміністрацією було укладено Договір № 343 з позивачем про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування та правом обслуговування автобусного маршруту "Середнє Водяне - Хуст" № 607/608 (а.с. 23). Розклад руху передбачено виконання рейсів у 1-5 порядкові дні тижня, тобто понеділок-п'ятниця.
Згідно тексту оскаржуваних постанов, такі винесені на підставі акту № 89766 від 15.08.2013 року. Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень і вантажів автомобільним транспортом від 15.08.2013 року за № 089766 (а.с.10) проведено перевірку транспортного засобу марки Volkcwagen LT 46, державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Тячів водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час якої виявлено порушення: перевезення пасажирів за відсутності бланку підтвердження діяльності водія, відсутні реєстраційні документи режиму праці та відпочинку водія транспортного засобу за попередні 28 днів та робоча карта з тахографа, що є порушенням ч.1 абз. 8 Порушення режиму праці та відпочинку водіями транспортних засобів в період з 18.07.13 року по 15.08.13 року. Пояснення водія, про причини порушень, що буде здійснювати діяльність по шайбі (тахокарті).
28 серпня 2013 року в.о. начальником управління Укртрансінспекції у Закарпатській області винесено двадцять дев'ять постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів за № 018480, № 018481, № 018482, № 018483, № 018484, № 018485, № 018486, № 018487, № 018488, № 018489, № 018490, № 018491, № 018492, № 018493, № 018494, № 018495, № 018496, № 018497, № 018498, № 018499, № 018500, № 018501, № 018502, № 018503, № 018504, № 018505, № 018506, № 018507, № 018508 кожною з яких до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 340,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2013 року позивач дізнався від районного відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції про застосування щодо нього відповідачем 28 адміністративно-господарських санкцій, копії яких отримав від відповідача тільки 26 жовтня 2013 року, що підтверджується копією конверту про відправлення поштової кореспонденції на адресу представника позивача (а.с. 21).
Згідно п. п. 26 -29 Постанови КМ України, від 08.11.2006, № 1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті"), справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 Порядку. Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Як підтверджується матеріалами та стверджувалося відповідачем у письмових запереченнях, ОСОБА_1 було надано під розписку (особистий підпис) повідомлення про розгляд справи ( а.с. 45) за Актом № 089766 від 15 серпня 2013 року згідно якого автомобільний перевізник мав з'явитися 21 серпня 2013 року до Управління Укртрансінспекції в Закарпатській області та надати письмові пояснення та докази про відсутність порушень автотранспортного законодавства (29 тахокарт таабо бланк підтвердження діяльності). ОСОБА_1 на розгляд справи не з"явився, клопотання про перенесення розгляду справи від ОСОБА_1 не подав.
Однак, як було з'ясовано в судовому засіданні позивач з'явився, у визначену дату 21 серпня 2013 року, за адресою вказаною у повідомленні ( а.с. 45), що не заперечувалося і самим представником відповідача, однак на слухання справи його не запрошували, пояснення нікому не давав.
Як слідує із матеріалів справи двадцять вісім постанов, які є предметом оскарження № 018480-018507 ( а.с. 11- 17) були винесені 28 серпня 2013 року, що не відповідає вимогам Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначених пунктами 26-27.
Відповідно до преамбули Закону України "Про автомобільний транспорт" такий визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Згідно до ст. 1 Закону - автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно абзацу третього ч. 1 ст. 60 Закону "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно - господарські штрафи.
Згідно ст. 39 Закону , автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 6 цього Закону встановлено, що Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2008 року за № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), та згідно п. 3 Порядку - органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління (у тексті Порядку слово "Головавтотрансінспекція" в усіх відмінках замінено словом "Укртрансінспекція" у відповідному відмінку, згідно Постанови КМ України від 13.06.2012 року № 528, редакція діє з 22.06.2012 року).
Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за № 387/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (набрав чинності з 18.04.2011 року). Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті" від 29.08.2012 року за № 628-р визначено, що Укртрансінспекція забезпечує покладені на неї Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за № 387/2011 функції та повноваження.
Відповідно до п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Представник відповідача в судовому засіданні доводив, що з 20 грудня 2010 року набула чинності поправка № 6 до ЄУТР, відповідно до якої, якщо водій керує транспортним засобом, обладнаним записуючим обладнанням, водій повинен мати можливість надати, коли б не попросила інспектуюча особа реєстраційні листки (тахограми) за поточний день та попередні 28 календарних днів.
Відповідно до цього відповідачем застосовано штраф за 29 календарних днів, про що були винесені оскаржувані постанови.
Суд відхиляє доводи представника відповідача, про застосування при прийнятті оскаржуваних постанов Поправки № 6 до Європейської Угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, так як судом не здобуто в процесі розгляду справи офіційного змісту (перекладу) такої Поправки № 6 чи докази її офіційного опублікування, оприлюднення та таких доказів на вимогу суду не надано представником відповідача.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконував пасажирські перевезення тільки 21 день, що підтверджується розкладом руху (а.с. 24), яким передбачено виконання рейсів з понеділка по п'ятницю. Отже, наявність 29 тахокарт у водія фізично не могла бути в наявності. Однак, дані обставини відповідачем при прийнятті рішень не враховувалися.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.
Згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У той же час, відповідно до ч1 статті 18 Закону «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режимів їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України. Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07 червня 2010 року Положення про робочий час і відпочинку водії колісних транспортних засобів. Відповідно до п. 2.2 Положення нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Пункт 4.1 визначає, що після керування протягом чотирьох годин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.06.2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контролюючих пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті.
За приписом п.п. 1.5 п. 11 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортний засіб для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу.
Підпунктом 6.1 Положення передбачено. що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Розкладом руху автобусів на міжміському автобусному маршруті «Середнє Водяне-Хуст» від 12 серпня 2010 року передбачено виконання двох рейсів № 607 та № 608, тривалість кожного з яких становить 02.05 год, а перерва між ними становить 01.50 годин а.с. 24), при цьому позивач не надав для перевірки тахограми за поточний день та за ті дні коли виконував водій керування транспортним засобом та не спростував ці обставини в судовому засіданні, однак дане порушення повністю охоплюється Постановою № 018508 від 28 серпня 2013 року, яку позивач не оскаржував, та згідно якої оплатив штраф.
Стосовно застосування за одним актом двадцять дев'ять адміністративно-господарських штрафів (відповідно, винесення двадцять дев'ять постанов про застосування фінансових санкцій), суд констатує наступне:
Частиною 3 ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт» встановлено, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
Види порушень та розміри адміністративно - господарських штрафів за їх вчинення встановлені положеннями ч. 1 абз. 8 цієї статті, зокрема, абзацом восьмим ч. 1 ст. 60 передбачено штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів.
Виходячи з аналізу наведених норм законодавства про автомобільний транспорт, суд приходить до висновку про можливість прийняття за одним актом двох (або більше) постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів (в залежності від кількості виявлених порушень), однак, порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів є одним порушенням, визначеним абзацом восьмим ч. 1 ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт» .
Таким чином, порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - є одним порушенням законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена у вигляді адміністративно - господарського штрафу у розмірі 340,00 грн. та такий застосовано на підставі акту від 15.08.2013 року за № 089766, постановою Управління Укртрансінспекції від 28 серпня 2013 року за № 018508, в зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для винесення постанов про застосування штрафів (за теж саме правопорушення за тим - же самим актом перевірки) та такі слід скасувати.
З аналізу матеріалів, обставин справи та норм національного законодавства, діючих норм міжнародного права, які регулюють режим праці та відпочинку транспортних перевізників, зважаючи на предмет спору та на порушення які встановлені в судовому засіданні, щодо порядку розгляду та винесення постанов відповідачем, суд приходить до висновків про задоволення адміністративного позову
У відповідності до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати постанови управління Укртрансінспекції у Закарпатській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 018480, № 018481, № 018482, №018483, № 018484, № 018485, № 018486, № 018487, № 018488, № 018489, № 018490, № 018491, № 018492, № 018493, № 018494, № 018495, № 018496, № 018497, № 018498, № 018499, № 018500, № 018501, № 018502, № 018503, № 018504, № 018505, № 018506, № 018507 від 28 серпня 2013 року.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в загальному розмірі 172, 06 гривень (сто сімдесят дві гривні 06 коп. )
Постанова в повному обсязі складена 16 грудня 2013 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Т.В. Скраль