33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"17" грудня 2013 р. Справа № 10/47-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Тимошенко О.М.
суддів Огороднік К.М.
при секретарі судового засідання Величко К.Я.
розглянувши апеляційну скаргу кредитора - Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.10.13 р.
у справі № 1047-10 (суддя Лабунська Т.І. )
за заявою Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниця
до Відкритого акціонерного товариства "Керамік"
про визнання банкрутом
за участю представників сторін:
боржника - не з'явився;
кредиторів - не з'явився;
арбітражного керуючого - Лещенко А.М.;
апелянта - не з'явився.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 року у справі №10/47-10 про визнання банкрутом заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) Лещенка Анатолія Михайловича про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 р. недійсним задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Керамік" та Приватним підприємством "Компанією "Володимирський масив", посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалок Л.С., зареєстрований у реєстрі під № 744.
Зобов'язано Приватне підприємство "Компанію "Володимирський масив" повернути Відкритому акціонерному товариству "Керамік" майно, а саме: комплекс, нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Вінниця, провулок Цегельний, 12 і складаються з: будівлі адмінкорпусу, позначеної на плані літерою "А", загальною площею 2915,6 кв.м.; будівлі прохідної, позначеної на плані літерою "Б", загальною площею 235,9 кв.м.; будівлі прохідної, позначеної на плані літерою "В", загальною площею 111,5 кв.м.; будівлі побутового корпусу, позначеної на плані літерою "Д", загальною площею 563,4 кв.м.; гаражів, позначених на плані літерою "Е", загальною площею 109,9 кв.м.; будівлі овочесховища, позначеної на плані літерою "Г", загальною площею 60,7 кв.м.; будівлі їдальні, позначеної на плані літерою "Ж", загальною площею 1517,4 кв.м; будівлі ГРП, позначеної на плані літерою "З", загальною площею 18,3 кв.м.; ангару, позначеного на плані літерою "Л", загальною площею 320,8 кв.м.; будівлі складу ДОП, позначеної на плані літерою "М", загальною площею 256,9 кв.м.; будівлі майолікового цеху - незавершене будівництво готовністю 83%, позначеної на плані літерою "П"; складу, позначеного на плані літерою "Р", загальною площею 135,5 кв.м.; операторської, позначеної на плані літерою "С", загальною площею 4,5 кв.м.; будівлі гаражу, позначеної на плані літерою "Т", загальною площею 653,1 кв.м.; будівлі гаражу, позначеної на плані літерою "У"; будівлі газових підтопок, позначеної на плані літерою "X", загальною площею 13145,6 кв.м.; вагової, позначеної на плані літерою "Щ", загальною площею 15,0 кв.м.; будівлі шихтовочного цеху - незавершене будівництво, позначеної на плані літерою "Ц"; будівлі відділу прийому глини - незавершене будівництво, позначеної на плані літерою "Ч"; відкритого залізобетонного складу, загальною площею 707,2 кв.м.; убиральні, позначеної на плані літерою "О"; будівлі складського приміщення незавершеного будівництва, готовністю 44%, позначеної на плані літерою "Ф"; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою "Ш"; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою "Ю"; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою "Я"; огорожі, позначеної на плані літерою №1; воріт, позначених на плані літерою № 2; криниці, позначеної на плані літерою №3; ємкості ГСМ, позначеної на плані літерою № 4.
Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Компанії "Володимирський масив" на користь Відкритого акціонерного товариства "Керамік" 1 147,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, кредитор - ПП "Компанія "Володимирський масив" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заяву ліквідатора про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 р. недійсним залишити без задоволення.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.
Ліквідатор Лещенко А.М. та кредитор - ПАТ "Банк "Київська Русь" у відзивах на апеляційну скаргу вважають ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Безпосередньо в судових засіданнях представники апелянта, кредитора та арбітражний керуючий повністю підтримали вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.
Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2010 року господарським судом Вінницької області за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці порушено провадження у справі № 10/47-10 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Керамік".
Постановою господарського суду Вінницької області від 14.06.2012 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року, боржника - Відкрите акціонерне товариство "Керамік" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М.
07.10.2013 року від арбітражного керуючого (ліквідатора) ВАТ "Керамік" Лещенка А.М. до суду надійшла заява, в якій останній просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 р., укладений між ВАТ "Керамік" та Приватним підприємством "Компанією "Володимирський масив", посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалок Л.С. і зареєстрований у реєстрі під номером 744 та зобов'язати відповідача повернути Відкритому акціонерному товариству "Керамік" все майно, отримане за цією угодою.
Вказана заява обгрунтована тим, що згідно виписки по особовому рахунку ВАТ "Керамік" № 2600479341001, який відкритий у ПАТ "Банк "Київська Русь", за період з 14.07.2009 р. по 31.12.2009 р. кошти в сумі 3 502 842,00 грн. на рахунок боржника не надходили. Крім того зазначено, що Скомаровський Володимир Володимирович та Скомаровський Анатолій Володимирович є заінтересованими особами щодо боржника ВАТ "Керамік", оскільки знаходяться у родинних стосунках. Крім того, на думку заявника, саме укладення зазначеної угоди потягло в подальшому доведення продавця (ВАТ "Керамік") до банкрутства.
Місцевий господарський суд, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року був укладений в "підозрілий період" - менш ніж за один рік до порушення справи про банкрутство ВАТ "Керамік", наслідком чого стало виведення майна з майбутньої ліквідаційної маси, договір укладений між заінтересованими особами, виконання оспорюваного договору створило умови-перешкоди відновленню платоспроможності боржника та задоволенню вимог кредиторів боржника, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора та, відповідно, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним.
Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Згідно п.1-1 ч.1 Розділу Х "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення вказаного Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення даного Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Оскільки провадження у справі № 10/47-10 порушено до 19 січня 2013 року, тобто до набрання чинності Закону від 22.12.2011р. №4212-УІ, то місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що під час розгляду даної справи застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) від 14 травня 1992 року за № 2343-XII в редакції, яка була чинною до 18.01.2013 року включно (згідно п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013р. "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI).
Як вбачається з матеріалів справи, право на звернення до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу ліквідатор обґрунтовує ст.ст.17 ч.10, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст.25 Закону про банкрутство, ліквідатор має право подавати до господарського суду заяви про визнання угод боржника недійсними на підставах, передбачених п.10 ст. 17 Закону.
При цьому, судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ч.10 ст.17 Закону про банкрутство, на яку посилається ліквідатор в заяві, визначає порядок розірвання угод боржника (відмови від виконання договорів боржника), які не виконані повністю або частково, а не визнання угод недійсними.
Підстави визнання угод боржника недійсними в процедурі банкрутства передбачені виключно п.11 ст.17 Закону про банкрутство.
Відповідно до п.11 ст.17 Закону про банкрутство, угода боржника, в тому числі і та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана судом за заявою керуючого санацією, відповідною до цивільного законодавства, недійсною, якщо угода укладена з боржником із зацікавленими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки, угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом 6 місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію боржника і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою, видачею частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника. Все отримане за такою угодою повертається сторонам. Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, наведені в ч.11 ст.17 Закону про банкрутство підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), і передбачені для застосування судом виключно на стадії санації боржника за відповідною заявою керуючого санацією.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на підставах, передбачених статтею 17 Закону про банкрутство, угода визнається недійсною за спрощеною процедурою, яка не вимагає від суду вчинення додаткових дій, що притаманні позовному провадженню. У справі про банкрутство відсутні треті особи, сторони позбавлені можливості заявити зустрічний позов, заявити клопотання про призначення судової експертизи (оскільки провадження у справі про банкрутство виключає зупинення), тощо. Отже, обмежуються права інших осіб, оскільки вказана процедура передбачає спрощений порядок розгляду заяви про визнання угоди недійсною.
Таким чином, в межах справи про банкрутство підлягають вирішенню спори про визнання недійсними правочинів за наявності спеціальних підстав, встановлених ст.17 Закону про банкрутство, а також з підстав, передбачених цивільним законодавством, але тих правочинів, які безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі.
Таким чином, вказані вище норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надають прав та повноважень ліквідатору (арбітражному керуючому) звертатись до господарського суду з заявою про визнання угод, які були укладені боржником майже за рік до порушення провадження у справі, недійсними (спірний договір був укладений в квітні 2009 року), більше того, з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину з посиланням на ст.216 ЦК України.
Натомість, зазначене місцевим господарським судом враховано не було.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала господарського суду Вінницської області прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в ній, не відповідають обставинам справи.
З огляду на це, апеляційну скаргу кредитора - ПП "Компанія "Володимирський масив" слід задоволити, а ухвалу господарського суду Вінницької області - скасувати, прийнявши нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 р. недійсним.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105,106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 року - скасувати.
Прийняти нову ухвалу.
Заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) Лещенка Анатолія Михайловича про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 р. недійсним залишити без задоволення.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Огороднік К.М.