Справа № 569/21251/13-а
18 грудня 2013 року Рівненський міський суд
під головуванням судді Ковальова І.М.
при секретарі - Жижчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Рівненського міського суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В Рівненський міський суд надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Рівненського міського суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В судовому засіданні представник заявника заяву повністю підтримала, просить суд її задоволити та змінити спосіб та порядок виконання рішення Рівненського міського суду від 06 серпня 2010 року по справі №2-5392/2010 в частині зобов'язання Управління пенсійного фонду України в м.Рівне зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 16 березня 2010 року на стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління пенсійного фонду України в м.Рівне заборгованість з перерахунку пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 16 березня 2010 року в сумі 30943,58 грн.
В судове засідання представник відповідача УПФ в м.Рівне не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Подав до суду письмові пояснення до заяви у яких просив провести розгляд справи у відсутності представника УПФ та відмовити у задоволенні заяви заявника посилаючись на ті обставини, що рішення Рівненського міського суду від 06 серпня 2010 року було виконано управлінням в межах повноважень 16 лютого 2012 року. Нарахування заборгованості становить 30943,58 грн., які позивачу нараховані, проте не були профінансовані державою з наступних підстав. Відповідно до ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
З наведеної норми закону вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
В заяві ОСОБА_1 посилається на норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» який набув чинності 01 січня 2013 року і стосується судових рішень, які були винесені судами України з 01 січня 2013 року про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємства, установи, організації (далі - державне підприємство). Вказаний закон не має зворотної дії стосовно судових рішень постановлених до набрання ним чинності. Відтак, оскільки заявником не зазначено жодного обґрунтованого доказу неможливості виконати зазначене рішення, представник УПФ в м.Рівне вважає, що заява про заміну способу та порядку виконання рішення суду є необґрунтованою та безпідставною та просить суд у задоволенні заяви відмовити.
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12 березня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання неправомірними дій та рішень, зобов'язання перерахувати розмір пенсії.
Рішенням Рівненського міського суду по справі №2-5392/2010 позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними рішення та дії Управління пенсійного фонду України в м.Рівне щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м.Рівне зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 16 березня 2010 року.
Ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі №17938/11/9104 апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 серпня 2010 року у справі №2-5392/10 - без змін.
27 грудня 2011 року по даній справі Рівненським міським судом було видано виконавчий лист, який був пред'явлений до виконання у відділ ДВС Рівненського міського управління юстиції.
З дослідженої в судовому засіданні постанови про закінчення виконавчого провадження від 20 червня 2012 року серії ВП №30795583 винесеної державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Рівненській області ОСОБА_2 вбачається, що при виконання виконавчого листа №2а-5392 виданого 27 грудня 2011 року Рівненським міським судом про зобов'язання управління пенсійного фонду України в м.Рівне зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 16 березня 2010 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку з повідомленням боржника про те, що перерахунок здійснено, фактична виплата буде проведена після надходження коштів з державного бюджету України.
З дослідженої в судовому засіданні постанови про відновлення виконавчого провадження від 05 листопада 2013 року серії ВП №30795583 винесеної головним державним виконавцем Синіцькою Н.П. вбачається, що відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-5392 виданого 27 грудня 2011 року Рівненським міським судом про зобов'язання управління пенсійного фонду України в м.Рівне зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 16 березня 2010 року.
З дослідженого в судовому засіданні листа начальника відділу Управління ДВС відділу примусового виконання рішень від 16 грудня 2013 року №12121 вбачається, що 05 листопада 2013 року у відповідності до ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2а-5392 виданого 27 грудня 2011 року Рівненським міським судом відновлене на підставі ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду №569/7222/13-а від 19 вересня 2013 року. Станом на 16 грудня 2013 року відомостей про виконання рішення №2а-5392 виданого 27 грудня 2011 року Рівненським міським судом від УПФ у м.Рівне не надходило, а тому виконавче провадження є не завершене та перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області.
При вирішенні заяви стягувача суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України.
Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, який набрав чинності 01.01.2013 року, визначено гарантії держави щодо виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, юридична особа. Так, відповідно до статті 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється Держказначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду за заявою стягувача.
Закон України “Про виконавче провадження” дозволяє сторонам виконавчого провадження самостійно звернутися до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Відповідно до п 3. Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.11.2011 року у редакції постанови КМУ від 30.01.2013 року № 45 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно п. 33 Порядку - у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.
Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Суд зазначає, що реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування таких виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України, а виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що виконання рішення Рівненського міського суду від 06 серпня 2010 року по справі №2-5392/10 можливе шляхом зміни способу і порядку виконання рішення з зобов'язального рішення на рішення про стягнення коштів.
За змістом частини першої статті 263 КАС за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною другою статті 263 КАС України передбачено, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Разом з тим, підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відповідно відсутність законодавчо передбаченої можливості виконати рішення про здійснення виплат є достатньою підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення.
Зміна способу і порядку виконання рішення здійснюється шляхом прийняття нових заходів з реалізації рішення. Зокрема, зміна способу і порядку виконання рішення можливе шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.
Окремо суд зазначає, що відсутність коштів не може бути поважною причиною невиконання рішення суду, особливо якщо боржником за рішенням суду є орган державної влади (дана позиція випливає з рішень судів України та практики Європейського суду з прав людини в контексті Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” справа “Кечко проти України” - “Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань”, справа “Жовнір проти України” - “..державний орган не може посилатись на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням”).
З матеріалів справи вбачається, що орган Пенсійного фонду виконав зобов'язальну частину рішення, нарахував належні позивачу кошт в сумі 30943,58 грн., що підтверджується, зокрема, письмовими поясненнями представника УПФ в м.Рівне від 05 грудня 2013 року №19762/10.
Твердження боржника про те, що Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” не може застосовуватись до спірних правовідносин є помилковим, оскільки, як вбачається зі ст. 1 вказаного Закону, він встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
Відтак, положення вказаного Закону повинні застосуватись при виконанні судових рішень, примусове виконання яких на дату набрання чинності цим Законом, не завершене.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява стягувача ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду є обґрунтованою, доведеною та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.186,263 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Рівненського міського суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Рівненського міського суду від 06 серпня 2010 року справа №2-5392/10 (виконавчий лист виданий Рівненським міським судом 27 грудня 2011 року Рівненським міським судом справа №2-5392/10) з зобов'язання Управління пенсійного фонду України в м.Рівне зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 16 березня 2010 року на стягнути на користь ОСОБА_1 ((33023, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) з Управління пенсійного фонду України в м.Рівне (33028, м.Рівне, вул. Відінська, 41, код ЄДРПОУ 21098440) заборгованість з перерахунку пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 16 березня 2010 року в сумі 30943,58 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_3