4
Справа № 349/348/13-ц
Провадження № 22ц/779/3125/2013
Категорія 25
Головуючий у І інстанції: Лошак О.О.
Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.
16 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ковалюка Я.Ю.
суддів: Девляшевського В.А. Шалаути Г.І.
секретаря Петріва Д.Б.
розглянувши цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, за апеляційною скаргою представника приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» - Кравченка Романа Юрійовича на рішення Рогатинського районного суду від 08 листопада 2013 року,-
Рішенням Рогатинського районного суду від 08 листопада 2013 року в задоволенні позову ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - відмовлено.
На дане рішення представник ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» - Кравченко Р.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, зіславшись на інститут суброгації, помилково обчислює строк позовної давності з моменту ДТП, оскільки в позовній заяві в якості предмету позову позивач зазначив: про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Крім того вказує, що судом не взято до уваги те, що обчислення строку позовної давності з моменту ДТП є неможливим, оскільки на той момент потерпілою особою є власник автомобіля «Форд» - ТОВ «Перша лізингова компанія», а позивач на той момент не поніс жодних витрат. Право вимоги до позивача в даному випадку переходить після понесення затрат, тобто після виплати страхового відшкодування, факт сплати якого підтверджується платіжним дорученням №2158 від 26.03.1010 року.
Оскільки перебіг строку позовної давності починається з 27.03.2010 року та закінчується 27.03.2013 року, то звернувшись в суд із даним позовом 20.02.2013 року, позивачем строк позовної давності пропущено не було.
На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, визначений чинним законодавством і відповідач звернувся до суду з заявою про застосування такого строку, в якій викладено обставини, що підтверджують закінчення строків позовної давності.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Відповідно до роз'яснень п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону N 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування.
Згідно ст. 27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Свої вимоги, позивач обґрунтовує тим, що 28.01.2007 року в с. Демянів Галицького району Івано-Франківської області сталася ДТП за участю транспортного засобу марки ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який був застрахований ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».
Згідно постанови Рогатинського районного суду від 01.03.2007 року, винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу марки «Форд фокус», визнано ОСОБА_2 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Постанова набула законної сили 01.03.2007 року (а.с.6).
Відповідно до висновку спеціаліста №886/07 експертного автотоварознавчого дослідження по запиту ЗАТ СК «ІНГО Україна», складеного 29.04.2007 року в м. Львові, матеріальний збиток, визначений на підставі протоколу огляду автомобіля, завданий власникові транспортного засобу марки «Форд фокус», державний номерний знак НОМЕР_2, становить 36780,72 грн. (а.с.7-28). Згідно страхового акту №50519 від 22.03.2010 року (а.с.28), сума збитку, заподіяного першій лізинговій компанії становила 32953,26 грн. Позивач, як страховик, 26.03.2010 року, відповідно до умов договору, виплатив ТОВ Перша лізингова компанія страхове відшкодування в розмірі 32953,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2158 від 26.03.2010 року (а.с.29).
У відповідності до вимог ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається із заяви (а.с.102), ОСОБА_2 звернувся в суд про застосування строків позовної давності.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки позивач звернувся до суду із позовом 26.02.2013 року, а ДТП сталося 28.02.2007 року, то суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, застосувавши позовну давність.
Отже судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна оцінка.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.
Розглянувши справу в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» - Кравченка Романа Юрійовича відхилити.
Рішення Рогатинського районного суду від 08 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: В.А. Девляшевський
Г.І. Шалаута
Згідно з оригіналом
Суддя Я.Ю. Ковалюк