12 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10321/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Мандрика Х.С.,
представника позивача - Крещик Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Публічного акціонерного товариства "Завод " Лтава " про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 , -
07 грудня 2011 року Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод " Лтава " про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 40 930,29 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за листопад - грудень 2010 року. Посилаючись на порушення відповідачем частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", позивач просив суд стягнути з ПАТ "Завод "Лтава" суму заборгованості в розмірі 40 930,29 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року позов задоволено. Справа розглядалася судами неодноразово.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013 року рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року справу прийнято до провадження судді Шевякова І.С. та призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань чи заперечень на позов до суду не надав.
Відповідно до ч.4. ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за даної явки і наявними у ній матеріалами, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 29.11.1994 року та перебуває на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.
За особовим рахунком ПАТ "Завод "Лтава" рахується заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 за листопад - грудень 2010 року в сумі 40 930 грн. На дату розгляду справи судом відповідачем заборгованість в добровільному порядку не сплачена.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема, підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд зазначає, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.
Так, відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (надалі - Інструкція).
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру
Згідно п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У відповідності до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції, Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства, згідно вимог пункту 6.8 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.10 розділу 6 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сума витрат, яка підлягає відшкодуванню відповідачем за списком № 2 за листопад - грудень 2010 року, визначена в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій конкретним громадянам, які направлялись відповідачу згідно вимог законодавства.
Однак, відповідач порушив порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, встановлений вище згадуваною Інструкцією та не відшкодував дані витрати, внаслідок чого за листопад, грудень 2010 року невідшкодована відповідачем Пенсійному фонду сума виплачених пенсій складає 40 930,29 грн.
Вищий адміністративний суд України, скасовуючи своєю ухвалою від 12.11.2013року постанову Полтавського окружного суду від 27.02.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року, посилався на те, що суд апеляційної інстанції неповно з'ясував обставини справи та дійшов передчасного висновку щодо того, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. Крім того зазначав, що судом першої інстанції взагалі не було надано оцінки пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Як встановлено з тверджень позивача та підтверджено матеріалами справи, документи про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 надійшли з УПФУ Київського району в м. Полтаві на адресу УПФУ Октябрського району в м. Полтаві 08.09.2011 року.
Документи про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 надійшли з УПФУ Ленінського району в м. Полтаві на адресу УПФУ Октябрського району в м. Полтаві 01.09.2011 року.
Документи про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по ОСОБА_16, ОСОБА_17 надійшли з УПФУ в Полтавському районі на адресу УПФУ Октябрського району в м. Полтаві 09.09.2011 року.
Документи про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по ОСОБА_18 надійшли з УПФУ в Чутівському районі Полтавської області на адресу УПФУ Октябрського району в м. Полтаві 01.09.2011 року.
Суд звертає увагу, що вищевказане не було спростовано у ході розгляду справи судами всіх інстанцій.
Таким чином, у зв'язку з тим, що документи про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по вищезазначеним пенсіонерам, які є підставою для подання даного позову, надійшли до УПФУ Октябрського району в м. Полтаві у вересні 2011 року, саме з цього моменту слід відраховувати шестимісячний строк, передбачений ст.99 КАС України, на звернення до адміністративного суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з дати, коли документи надійшли з УПФУ вищезазначених районів на адресу позивача на момент звернення до суду не пройшов 6-місячний строк, передбачений ст. 99 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу на факт оскарження ПАТ "Завод "Лтава" сум відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад-грудень 2010 року до органів Пенсійного фонду. Оскарження відповідачем рішень про результати розгляду скарг до Пенсійного фонду України взагалі перешкоджало позивачу до вересня 2011 року звернутись до адміністративного суду про стягнення відповідних сум, оскільки суми відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад-грудень 2010 року не були узгоджені ПАТ "Завод "Лтава".
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надано.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач у встановлений законом строк звернувся до адміністративного суду з даним позовом та його вимоги є правомірними і обґрунтованими. Відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" ( код ЄДРПОУ 14308479 ) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в розмірі 40 930,29 грн. (сорок тисяч дев'ятсот тридцять гривень двадцять дев'ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 17 грудня 2013 року.
Суддя І.С. Шевяков