Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Дембовського В.Я., Крижановського В.Я.,
за участю: прокурораВергізової Л.А.,
секретаря Петрика В.В.
розглянула в судовому засіданні 28 листопада 2013 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 травня 2013 року.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця
АДРЕСА_1, не судимого,
за ч. 2 ст. 15 і п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю, крім житла; за ч. 3 ст. 289 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю, крім житла; за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю, крім житла;
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця
та мешканця АДРЕСА_1,
в порядку ст. 89 КК України не судимого,
за ч. 2 ст. 15 і п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю, крім житла; за ч. 3 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю, крім житла; за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю, крім житла.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13 травня 2013 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними і засуджено за те, що вони 30 вересня 2012 року о 4 год. за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, з метою вбивства потерпілого та заволодіння його автомобілем та іншим майном, діючи узгоджено, напали на водія таксі ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_6 руками наносив потерпілому удари в область голови та обличчя, закриваючи йому рота та носа, а ОСОБА_7 ззаду накинув на шию потерпілого шовкову стрічку, якою намагався його задушити. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдали ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження, однак умисне вбивство не закінчили з причин, які не належали від їх волі, оскільки потерпілий ОСОБА_8 здійснив активний фізичний опір, завдяки якому йому вдалося послабити петлю на шиї, відкрити двері автомобіля та вискочити з нього.
Продовжуючи злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заволоділи належним ОСОБА_9 автомобілем таксі марки Део-Ланос д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 37 680 грн., яким керував ОСОБА_8 за довіреністю, та з місця злочину втекли, однак ОСОБА_6 не впорався з керуванням, зіткнувся з деревом та з'їхав в кювет, внаслідок чого автомобіль було пошкоджено. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 таємно викрали з автомобіля майно ОСОБА_8 загальною вартістю 3 810 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, неправильну кваліфікацію їх дій. Стверджує, що домовленості з братом на вбивство водія таксі не було, була лише сварка і бійка, після чого водій втік, а вони з метою помсти поїхали на його автомобілі. Зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять доказів їх вини, висновки суду ґрунтуються на припущеннях, судом безпідставно покладено в основу вироку показання засуджених на досудовому слідстві. Просить змінити судові рішення, виправдати їх за ч. 2 ст. 15 і п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити відповідне покарання.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильну кваліфікацію їх дій. Заперечує попередню змову на вчинення вбивства ОСОБА_8 Стверджує, що конфлікт з приводу оплати за проїзд на таксі переріс у бійку. Вважає, що докази їх винуватості у вчиненні замаху на вбивство відсутні. Указує, що стороною обвинувачення не пред'явлено предмета, яким вони начебто здавлювали шию потерпілого. Просить змінити судові рішення, виправдати їх за ч. 2 ст. 15 і п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити відповідне покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
У касаційних скаргах порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 438 КПК України, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_8 за наведених у вироку обставин ґрунтується на сукупності ретельно перевірених судом доказах, і є обґрунтованим.
Доводи засуджених про те, що вони потерпілого не душили, між ними та водієм таксі виникла сварка та звичайна бійка з приводу оплати послуг таксі, ретельно перевірялись судами і правильно визнані безпідставними.
Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи, які узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_8 щодо механізму та часу спричинення йому тілесних ушкоджень, на тілі потерпілого були виявлені:закритий перелом нижньої щелепи садна та синці на шиї, які могли виникнути внаслідок здавлювання шиї тупим твердим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могла бути мотузка (стрічка) або подібний до неї предмет.
Отже, за встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кваліфіковано правильно.
Порушень кримінального процесуального закону, які тягнули б скасування судових рішень, не встановлено.
Покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог закону, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
Апеляційний розгляд проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені засудженими в апеляційних скаргах доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційних скарг, належним чином перевірено й спростовано. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Підстав для скасування або зміни судових рішень не встановлено.
Керуючись ст.ст. 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів
Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 травня 2013 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без зміни, касаційні скарги засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
М.А. Мороз С.Г. Дембовський В.Я. Крижановський