Головуючий у 1 інстанції - Подколзін В.М.
Доповідач - Осипчук О.В.
Категорія 26
„ 17" грудня 2013 року Апеляційний суд Донецькоїобластіускладі:
Головуючого-судді: Осипчук О.В.,
суддів: Смєлік С.І., Жарової Ю.І.,
при секретарі: Біляєві М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 листопада 2013 року, -
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди задоволено.
Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7 500 гривень. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
З вказаним судовим рішенням не погодився відповідач і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що позивач не надав доказів спричинення моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу такої шкоди, а клопотання, яке заявлялося відповідачем про призначення медико-соціальної експертизи для підтвердження факту спричинення моральної шкоди у позивача, судом було відхилено. Судом не прийнято до уваги той факт, що відповідачем сплачено одноразову допомогу у розмірі 10 640 грн. та виплачуються щомісячні страхові виплати. Також за рахунок Фонду проводяться медикаментозне лікування та при цьому позивачем отримується пенсія за віком. Крім того, на момент розгляду справи відсутні норми закону, які передбачають право потерпілих на відшкодування моральної шкоди фондом, тому вимоги про відшкодування моральної шкоди треба пред'являти до підприємства, на якому працював позивач і де внаслідок не сприятливих умов праці отримав ушкодження здоров'я.
В апеляційному суді представник відповідача Дмитрина В.В. підтримав доводи скарги у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1 отримав професійне захворювання на виробництві, що підтверджується актом П-4, виписками з медичних документів, трудовою книжкою про роботу у шкідливих умовах. Згідно висновку МСЕК від 03 червня 2004 року позивачу вперше встановлена втрата працездатності 25% безстроково. Професійне захворювання - антракосілікоз.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, і стягуючи на його користь 7500 грн., у відшкодування моральної шкоди, суд виходив із втрати професійної працездатності у 25 % і з того, що умовами виробництва позивачеві спричинена моральна шкода, компенсація якої в грошовому виразі належить стягненню з відповідача.
Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я позивача, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року ( з наступними змінами).
За змістом ст.ст. 21,28,30,34,35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги заперечення представника відповідача, оскільки втрата 25% професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням вперше встановлено позивачу висновком МСЕК від 03 червня 2004 року, і таким чином право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік", так і Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік" та Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року.
З урахуванням наведеного довід скарги про безпідставне покладання на Фонд обов'язку по сплаті моральної шкоди до уваги не приймається.
Суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: