11.12.2013 року справа № 912/102/13-г
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Павловського П.П., Науменка І.М.
секретар судового засідання: Назаренко С.Г.
за участю прокурора Пахучин М.Б., службове посвідчення № 014722 від 22.01.13 р.,
та представників сторін:
від позивача: Бардиш Є.М., довіреність № 613-МР/з від 14.05.13 р.;
від відповідача: Кравченко А.М. представник, довіреність б/н від 06.11.13 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Скандинавіан Хаус" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.08.2013р. у справі
за позовом прокурора м.Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради, м.Кіровоград
до публічного акціонерного товариства "Скандинавіан Хаус", м.Київ
за участю третіх особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, м.Кіровоград, Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області
про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки,
Прокурор м. Кіровограда звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 09.08.2011 р. №117, укладений між Кіровоградською міською радою та публічним акціонерним товариством "Скандинавіан Хаус"; зобов'язати публічне акціонерне товариство "Скандинавіан Хаус" повернути земельну ділянку площею 0,4 га, яка знаходиться по вул. Кропивницького у м. Кіровограді (біля ресторану "Вечірній") в розпорядження територіальної громади м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради шляхом її звільнення.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на невідповідність спірного договору вимогам законодавства, а саме: нормам ст. ст. 116, 124, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 16 Закону України "Про оренду землі".
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.08.2013р. у даній справі (суддя Тимошевська В.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди землі від 09.08.2011 р. №117, укладений між Кіровоградською міською радою та публічним акціонерним товариством "Скандинавіан Хаус". Зобов'язано публічне акціонерне товариство "Скандинавіан Хаус" повернути земельну ділянку площею 0,4 га, яка знаходиться по вул. Кропивницького у м. Кіровограді (біля ресторану "Вечірній") в розпорядження територіальної громади м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради шляхом її звільнення. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Скандинавіан Хаус" на користь Державного бюджету України 10 161,20 грн. судового збору.
Не погодившись з даним рішенням, публічне акціонерне товариство "Скандинавіан Хаус" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу прокурор м.Кіровограда вважає, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом за результатами повного дослідження обставин справи та з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомленій належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представників третіх осіб.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 09.08.2011 р. між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та публічним акціонерним товариством (орендар) укладено договір оренди землі №117, за умовами якого орендодавець на підставі рішень Кіровоградської міської ради від 16.02.2010р. №3071 та від 30.06.2011 р. №734 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, яка знаходиться по вул. Кропивницького (біля ресторану "Вечірній") в місті Кіровограді, загальною площею 4000,00 кв.м. - землі трьох і більше поверхової житлової забудови, строком загальною площею 4000,00 кв.м. - землі трьох і більше поверхової житлової забудови.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ч.ч.1,2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України ( в редакції, чинній в період укладення між сторонами оспорюваного договору оренди землі) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час укладення оспорюваного договору) укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Отже, підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження землею від імені власника.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України ( в редакції, що діяла під час виникнення спірних відносин), визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.
Статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
За ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Підставою для укладення спірного договору стало рішення сесії Кіровоградської міської ради №3071 від 16.02.2010р. "Про передачу ВАТ "Скандинавіан Хаус" в оренду земельної ділянки по вул.Кропивницького (біля ресторану "Вечірній"), в пункті 4 якого зазначено про укладення договору оренди земельної ділянки на протязі 6 місяців з дати прийняття рішення, у разі неукладення договору в зазначений термін дане рішення втрачає силу.
Проте, спірний договір укладено лише 09.08.2011 р., тобто з порушенням строку, встановленого згаданим рішенням міської ради.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що спірний договір укладено сторонами за відсутності чинного рішення відповідного органу про надання земельної ділянки в оренду.
Рішення Кіровоградської міської ради №734 від 30.06.2011 р., посилання на яке міститься також в спірному договорі оренди землі, не є рішенням ради про надання відповідачеві в оренду земельної ділянки, а лише вносить зміни до рішення ради №3071 від 16.02.2010 р. після втрати таким рішенням чинності.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 215 зазначеного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.
Згідно п. 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.
Враховуючи, що спірний договір укладено за відсутності чинного рішення Кіровоградської міської ради про надання в оренду земельної ділянки, господарський суд правомірно зазначив, що цей договір не відповідає приписам ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, які діяли на час укладення договору, що є підставою для визнання договору недійсним.
Крім того, в порушення ч.5 ст.116 ЗК України, рішенням Кіровоградської міської ради №3071 від 16.02.2010 р. затверджено проект землеустрою та надано в оренду відповідачу земельну ділянку без вилучення частини такої земельної ділянки в користувача - Житлово-будівельного кооперативу №43.
Так, заява Житлово-будівельного кооперативу №43 про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 0,0351 га по вул. Кропивницького подана Кіровоградській міській раді лише 01.11.2010 р.
Рішенням ради №734 від 30.06.2011 р. було внесено зміни до рішення ради №3071 та припинено Житлово-будівельному кооперативу № 43, шляхом вилучення, право постійного користування частиною земельної ділянки площею 0,0351 га.
Проте, рішення про вилучення прийнято після втрати чинності рішенням ради №3071 від 16.02.2010р. та в оренду надано земельну ділянку за проектом землеустрою, що затверджений без вилучення земельної ділянки в іншого землекористувача.
Таким чином, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що порушення під час укладення спірного договору приписів ч. 5 ст. 116 ЗК України, також є підставою для визнання спірного договору недійсним.
Разом з тим, місцевим господарським судом правомірно відхилено доводи прокурора про відсутність у спірному договорі таких істотних умов, передбачених Законом України "Про оренду земель", як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено істотні умови договору оренди, зокрема, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею та порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на дату укладення договору оренди) право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.
Оскільки, об'єктом оренди згідно спірного договору є земельна ділянка комунальної власності, тому відсутність в договорі такої істотної умови, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не може бути підставою для визнання його недійсним.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Оскільки спірний договір є недійсним, тому у відповідача наявний обов'язок повернути земельну ділянку площею 0,4 га, яка знаходиться по вул. Кропивницького у м. Кіровограді (біля ресторану "Вечірній") в розпорядження територіальної громади м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради шляхом її звільнення.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99,101-103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Скандинавіан Хаус" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.08.2013р. у справі 912/102/13-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена в повному обсязі 16.12.2013 р.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді П.П.Павловський
І.М.Науменко