26 березня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Бідочко Н.П.,
суддів Беркій О.Ю., Соколовського В.М.,
секретаря Довжинської Н.Б.,
з участю: представника ТзОВ "Євросеть ЗХД" Бобера А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Євросеть-Зхд" про визнання наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2009 року, -
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.01.2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ "Євросеть-Зхд" про визнання наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
На дане рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенні норм марального і процесуального права.
Суд неповно та необ'єктивно з'ясував обставини написання ним заяви про звільнення з роботи за згодою сторін зокрема, що така була написана під тиском заступника директора, а пізніше відкликана. Окрім того, зазначає апелянт, суд не взяв до уваги перебування його на листку непрацездатності в період подачі заяви про звільнення з роботи.
Справ а № 22-ц-466/2009р. Головуючий у 1-ої інстанції Островський Л.Є.
Категорія 52 Доповідач Бідочко Н.П.
Просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
Апелянт та його представник в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи Апеляційним судом належно повідомлені.
Заслухавши доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника відповідача Бобера А.М., перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що позивач працював у відповідача на посаді менеджера з питань регіонального розвитку відділу оренди та розвитку. Наказом №189-К від 09.10.2008 року позивача звільнено з роботи по п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін на підставі поданої ним заяви (а.с. 3,14).
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при домовленості між працівником і власником підприємства установи, організації, або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін), договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Згоди на анулювання домовленості про звільнення позивача 09.10.2008 року за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України власником або уповноваженим ним органом не дано.
Тому посилання апелянта на те, що заява про звільнення з роботи була відкликана, не ґрунтується на вимогах закону та об'єктивних доказах.
Необґрунтованим є також твердження апелянта, що він не міг бути звільненим з роботи за п.1 ст.36 КЗпП України у зв'язку з перебуванням його на листку непрацездатності.
В п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у відпустці (ч.3 ст. 40 КЗпП) стосуються як передбачених ст. ст. 40, 41 КзПП, так і інших випадків, коли розірвання трудового договору згідно із чинним законодавством, здійснюється з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Оскільки звільнення на підставі п.1 ст.36 КЗпП України не вважається звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а позивачу оплачено за період перебування на листку непрацездатності із фонду соціального страхування, тому норма, на яку посилається апелянт не може застосовуватись до даних правовідносин.
Апелянт просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий судовий розгляд, проте підстав, передбачених ст. 311 ЦПК України, не наводить.
З урахуванням вищенаведених обставин рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання її законної сили.
В.М. Соколовський
Згідно з оригіналом
Суддя Н.П. Бідочко