Ухвала від 03.12.2013 по справі 2а-3630/08/1770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року м. Київ К/9991/47867/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області (Рокитнянське відділення) на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2008 року по справі №2-а-3630/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Томашгородський щебеневий завод» до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області (Рокитнянське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року ТОВ «Томашгородський щебеневий завод» звернулось до суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012350/0 від 15 січня 2008 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведення перевірки позивача відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення на суму 65085,00 грн. за порушення ТОВ «Томашгородський щебеневий завод» ст. 90 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.08.2005 року у справі № 3/193 (за позовом ВАТ «Томашгородський щеберевий завод» до Сарненської МДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), яке набрало законної сили, встановлено, що ВАТ «Томашгородський щебеневий завод» розробляє родовище «Крута Слобода», та, відповідно, здійснює видобування піщано-гравійної сировини під час розроблення названого гранітного кар'єру для виготовлення кінцевої продукції - щебеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Відповідно до п. 7 ст. 8 Кодексу України «Про надра» визначення нормативів плати за користування надрами та порядку її справляння віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Постановою КМ України від 12.09.1997 року № 1014 затверджені базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин, відповідно до яких плати за один кубічний метр піщано-гравійної сировини становить 0,11 грн.

Згідно додатку № 9 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» плата за один кубічний метр піщано-гравійної сировини становить 1,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в наданому позивачем до податкової інспекції розрахунку плати за користування надрами за 2005 рік, який був предметом документальної перевірки, товариством застосовувався базовий норматив плати за піщано-гравійну сировину в розмірі 1,00 грн. за 1 куб. м., що відповідає нормам Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та є значно вищим від нормативу, затвердженого Постановою КМ України від 12.09.1997 року № 1014.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області (Рокитнянське відділення) відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2008 року по справі №2-а-3630/08 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

Попередній документ
36041992
Наступний документ
36041994
Інформація про рішення:
№ рішення: 36041993
№ справи: 2а-3630/08/1770
Дата рішення: 03.12.2013
Дата публікації: 17.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо: