"03" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/95242/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, третя особа - Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання рішення незаконним, скасування повідомлення про припинення надання соціальної допомоги та визнання вимоги протиправною,
У вересні 2010 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача. Просила визнати незаконним рішення про припинення надання їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 жовтня 2008 року по 17 лютого 2009 року, скасувати повідомлення про припинення надання соціальної допомоги від 31 серпня 2010 року та визнати протиправною вимогу про повернення виплаченої суми соціальної допомоги у розмірі 598 грн. 93 коп. за період з 1 жовтня 2008 року по 17 лютого 2009 року.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2011 року, позов задоволено. Визнано незаконним рішення управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради про припинення надання ОСОБА_4 соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 жовтня 2008 року по 17 лютого 2009 року. Скасовано повідомлення управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради від 31 серпня 2010 року про припинення надання соціальної допомоги. Визнано протиправною вимогу управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради щодо повернення грошової суми в розмірі 598 грн. 93 коп. за період з 1 жовтня 2008 року по 17 лютого 2009 року.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 2 серпня 2006 року ОСОБА_4 звернулась до управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної ради м. Харкова із заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому надала зобов'язання у триденний строк повідомити управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної ради м. Харкова про вихід на роботу.
Рішенням відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради №491 від 11 серпня 2006 року позивачці призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 2 серпня 2006 року по 17 лютого 2009 року.
17 червня 2010 року управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради звернулось із запитом до СП "Оптіма-Фарм" про надання інформації щодо працевлаштування ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).
СП "Оптіма-Фарм" листом від 9 липня 2010 року за вих. № 484 повідомило управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради, що ОСОБА_4 працює в СП "Оптіма-фарм, ЛТД" з 1 жовтня 2008 року (наказ №9 6-к від 1 жовтня 2008 року) на посаді комірника регіонального аптечного складу у м. Харків. На період з 1 жовтня 2008 року по 17 лютого 2009 року їй був встановлений неповний робочий день з оплатою за фактично відпрацьований час. Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних допомог листом від 20 серпня 2010 року повідомив управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради про наявність переплати ОСОБА_4 в сумі 598 грн. 93 коп. Відділом державних соціальних інспекторів управління проведена перевірка правильності та повноти інформації, наданої на призначення державної соціальної допомоги заявником ОСОБА_4 На підставі висновків проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_4 подала неповну інформацію, внаслідок чого їй було надмірно виплачені кошти в сумі 598 грн. 93 коп. 31 серпня 2010 року управлінням праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради винесено повідомлення про припинення надання соціальної допомоги, та повідомлено ОСОБА_4, що на підставі висновків перевірки, проведеної відділом державних соціальних інспекторів, встановлено надмірну виплату коштів в сумі 598 грн. 93 коп. протягом періоду з 1 жовтня 2008 року по 17 лютого 2009 року. Також повідомлено ОСОБА_4 про припинення виплати їй допомоги з 1 жовтня 2008 року та про обов'язок повернути переплачену суму допомоги і перерахувати кошти в сумі 598 грн. 93 коп. до 1 жовтня 2008 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч.7 ст. 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" матерям, які мають дітей віком до трьох років і вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується) в повному розмірі.
Такі висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Згідно частини сьомої статті 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII матерям, які в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вийшли працювати в режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, допомога по догляду за дитиною виплачується в повному розмірі.
Відповідно до статті 179 КЗпП та статті 18 Закону України «Про відпустки»від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР за бажанням жінки в період її перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За таких обставин, коли після встановлення неповного робочого часу позивачка мала право на продовження отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а неподання довідки про працевлаштування на умовах неповного робочого дня після призначення їй допомоги не є підставою для припинення виплат зазначеної допомоги, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги ОСОБА_4
Доводи касаційної скарги про незаконність судових рішень не ґрунтуються на законі та матеріалах справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради залишити без задоволення, а постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2011 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк
З оригіналом згідно