"10" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/56034/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2010р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011р. у справі № 2а-748/09/0870 за позовом Запорізької державної інженерної академії до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про скасування рішення, -
Запорізька державна інженерна академія звернулась з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 230 від 19.12.2008р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача є протиправним, оскільки прийняте на підставі хибних висновків про порушення позивачем державної дисципліни цін.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2010р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області № 230 від 19.12.2008р.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно плану роботи на 4 квартал 2008 року, Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області проводилася перевірка Запорізької державної інженерної академії з питань додержання державної дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні цін (тарифів) на платні послуги, які надаються установою, за період з 01.01.2007р. до 01.11.2008р.
28 листопада 2008 року за результатами перевірки складено акт № 1064, яким встановлено отримання позивачем необґрунтованої виручки у розмірі 359067,69 грн. (внаслідок включення до розрахунку вартості навчання витрат у завищеному розмірі та завищення плати за проживання у гуртожитку по вул. Добролюбова, 22, що полягала у стягненні в завищеному розмірі плати за послуги з прання білизни).
19 грудня 2008 року на підставі акту перевірки за порушення Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого Наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 383/239/131 від 27.10.1997р. (далі - Порядок № 383/239/131) та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватись державними навчальними закладами» № 38 від 20.01.1997р., відповідачем прийнято рішення № 230, яким до академії застосовані економічні санкції в розмірі 1 077 203,07 грн., з яких: безпідставно отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін - 359067,69 грн., штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки - 718 135,38 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки положення чинного законодавства не містять методики розрахунку витрат, які повинні включатись до розрахунку розміру плати за навчання, а порядок ціноутворення послуг навчальних закладів визначений нечітко, то в діях Запорізької державної інженерної академії порушень державної дисципліни цін не було.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Згідно із пунктом 4 статті 61 Закону України «Про освіту», додатковими джерелами фінансування навчальних закладів: кошти, одержані, зокрема, за навчання. При цьому розмір плати за весь строк навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється навчальним закладом у грошовій одиниці України - гривні, з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік та зазначається в договорі, що укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку навчання.
Кошти, отримані навчальним закладом як плата за навчання, не оподатковуються і не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти знаходяться у розпорядженні навчального закладу за умови, якщо вони спрямовуються на статутну діяльність навчального закладу.
Згідно із пунктом 3.3. Порядку № 383/239/131, встановлено, що найбільш поширеними в практиці надання платних послуг з навчання громадян є господарські витрати на оренду приміщень, а також оплату опалення, водопостачання, каналізаційних стоків, електроенергії для проведення навчального процесу. Вартість господарських витрат обчислюється прямим розрахунком на основі: встановлених чинним законодавством ставок орендної плати, термінів навчання, площ, зайнятих для навчання та проживання; інших потреб з обслуговування учнів, студентів, курсантів, слухачів; норм витрат відповідно до БНіПів, діючих тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги (за сезон, або протягом року). В окремих випадках, коли прямий розрахунок не є можливим, вартість господарських витрат (як визначених вище, так і інших) визначається виходячи із середніх фактичних витрат на одну особу, що навчається (учня, студента, курсанта, слухача) в місяць, що склалися в закладі за минулий звітний період (рік, квартал тощо).
Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що діючими нормативними актами не вимагається встановлення реальної собівартості навчання по кожній спеціальності (Порядком № 383/239/131 лише регламентовано визначення середньої вартості навчання), а відтак, при розрахунку вартості навчання одного студента на 2007-2012 та 2008-2013 навчальні роки, Запорізька державна інженерна академія норм законодавства не порушувала.
Зазначене знаходить своє підтвердження і у висновку судово-економічної експертизи № 2790/2791-09 по справі № 2а-784/09/0870, відповідно до якої висновки акту № 1064 від 26.11.2008р. про зайве нарахування Запорізькою державною інженерною академією до сплати за весь строк навчання вартості послуг студентами денної та заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр 2008-2013 навчальних років та 2007-2012 навчальних років коштів у розмірі 1 994 396,53 грн., документально не підтверджуються, у зв'язку з тим, що в Порядку № 383/239/131 та інших нормативних актах методика розрахунку розміру валових витрат відсутня.
Вірним є і висновок судів попередніх інстанцій про той факт, що позивачем правомірно включено витрати по утриманню об'єктів соціальної сфери до розрахунку вартості навчання, оскільки таке право прямо передбачено пунктами 2.2 та 2.3 Порядку № 383/239/131.
Також колегія суддів погоджується з тим, що незаконним є посилання відповідача на заниження кількості студентів, що навчались, при розрахунку витрат, оскільки середньорічний приведений контингент студентів, який використано у розрахунку вартості навчання, взято з Форми 2007-4-1 «Бюджетна пропозиція на 2007 рік. Освіта», де зазначено, що «середньорічний приведений контингент студентів це - 100% денної, 25% вечірньої, 10% заочної форми навчання», а відтак фактична кількість студентів визначена позивачем вірно.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при проведенні розрахунків вартості навчання позивач діяв в межах та у спосіб наданих йому Законом повноважень.
Крім того, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що оскільки на час виникнення спірних правовідносин, єдиного документа вищих навчальних закладів, який би встановлював розмір плати за проживання в гуртожитку не існувало (цю величину кожний навчальний заклад встановлював окремо), то і завищення плати за проживання у гуртожитку по вул. Добролюбова, 22, яке виявилось у стягненні в завищеному розмірі плати за послуги з прання білизни, зі сторони Запорізької державної інженерної академії не було.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2010р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: