29 листопада 2013 року м. Київ К/800/59115/13
Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,
розглянувши касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року
у справі №2а/0470/10466/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південтрансмонтаж - ВБК»
до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 21 листопада 2013 року подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року була постановлена у відкритому судовому засіданні за відсутності представника відповідача, повний текст якої було складено 05 червня 2013 року.
Касаційну скаргу було подано відповідачем до суду касаційної інстанції 21 листопада 2013 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник, порушив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що ухвала суду апеляційної інстанції була видана відповідачу лише 04 листопада 2013 року.
Разом з цим, жодних доказів звернення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про видачу копії рішення суду або неможливості отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у період з 05 червня 2013 року по 04 листопада 2013 року скаржником не надано. Не додано до касаційної скарги і доказів видачі (надіслання) рішення суду апеляційної інстанції саме 04 листопада 2013 року.
Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску податковою інспекцією строку касаційного оскарження.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими за даних обставин можуть бути: докази звернення (неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції та отримання (неможливості отримання) оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції в період з 05 червня 2013 року до 04 листопада 2013 року, довідка суду апеляційної інстанції щодо дати надіслання рішення суду, розписка про отримання оскаржуваного судового рішення (у разі його нарочного одержання), оригінал поштового конверту, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), обґрунтування проміжку часу тривалості між датою виготовлення повного тексту рішення суду апеляційної інстанції та датою отримання рішення суду апеляційного інстанції, а також будь-які інші фактичні дані, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведенного та відповідно до приписів частини 4 статті 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись ст. ст. 108, 210-215 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Бившева