05 грудня 2013 року м. Київ К/800/33710/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Керчі Автономної Республіки Крим на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі № 801/2052/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автонономної Республіки Крим до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Керчі Автономної Республіки Крим про стягнення коштів, -
У лютому 2013 року управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автонономної Республіки Крим звернулося в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Керчі Автономної Республіки Крим, в якому просило стягнути 7296,51 грн. невідшкодованих витрат за вересень 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автонономної Республіки Крим та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Керчі Автономної Республіки Крим до актів та списку осіб, яким виплачена пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, були складені таблиці розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.
Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року, позовні вимоги задоволені частково. Стягнута з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч Автономної Республіки Крим на користь управління Пенсійного фонду України у м. Керчі Автономної Республіки Крим сума не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, виплаченої за вересень 2012 року у розмірі 1125,18 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Керчі Автономної Республіки Крим звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спір між позивачем та відповідачем виник на стадії звірки витрат по особових справах пенсіонерам, які одержують пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які отримані в станах СНД, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з цих же причин. Розбіжності виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії щодо застрахованих 8 осіб у сумі 7 296,51 грн., з яких 1125,18 грн. - пенсії громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, 6 171,33 грн. - державна адресна допомога (та витрати на доставку).
Задовольняючи в частині позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу не встановлений законом.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Адресна допомога встановлена постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" № 265 від 26.03.2008 р. і передбачена у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає в осіб, яким призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 %, на двох - 120 %, на трьох і більше - 150 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а також у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, як щомісячна державна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Згідно п. 4 постанови, виплата такої адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
При цьому, постанова Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 р. не передбачає відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку вказаних видів адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Діючим законодавством також не передбачене відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку вказаної адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Так, стаття 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХІV від 23.09.1999 року дає повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Державна адресна допомога, не відноситься до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди, окрім того, вона не пов'язана із страховими випадками, а тому не повинна відшкодовуватися відповідачем.
Відшкодування відповідачем Пенсійному Фонду України, витрат пов'язаних з виплатою пенсій регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 р. та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. за №376/7697.
Однак, цим Порядком також не передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України відшкодовувати щомісячну державну адресну допомогу та витрати на її доставку.
Стосовно вимог позивача в частині відшкодування сум витрат основного розміру пенсії та витрати на виплату та доставку пенсій на ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_10 за вересень 2012 року у розмірі 1 125,18 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Статті 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Таким чином, витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України № 1105 у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.
Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону №1105 є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Страхові виплати здійснюються за умови настання страхового випадку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України № 1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Тобто обов'язковою умовою настання страхового випадку є причинний зв'язок між нещасним випадком та виробничими функціями, які у час настання останнього виконував постраждалий.
Згідно з п. 4 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою Правління ФСС НВВПЗ України від 20.04.2001 р. № 10 підтверджують настання нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом є акти, про нещасний випадок, що є безпосередньою підставою для проведення страхових виплат.
Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про задоволення позовних вимог в частині відшкодування суми основного розміру пенсій та витрати на виплату та доставку пенсій на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 за вересень 2012 року у розмірі 1125,18 грн.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Керчі Автономної Республіки Крим відхилити.
Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: