"11" грудня 2013 р. м. Київ К/800/26712/13
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Стародуба О.П.,
секретар судового засідання Василенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, управління по боротьбі з організованою злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання наказів нечинними та їх скасування за касаційними скаргами Міністерства внутрішніх справ України та управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 8 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року,
13 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 19 березня 2009 року займав посаду начальника Кременчуцького відділу по боротьбі з організованою злочинністю управління боротьби з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області. 23 квітня 2009 року ГУМВС України в Полтавській області винесено наказ № 220, згідно з яким позивачу було оголошено догану. Пунктом 6 наказу МВС України від 17 липня 2009 року № 1662 о/с ОСОБА_1 було оголошено сувору догану. Наказом МВС України від 30 грудня 2009 року № 566 позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. На думку позивача, при винесені зазначених наказів порушено порядок проведення службових розслідувань та порушено процедуру накладення відповідних дисциплінарних стягнень, відсутні фактичні підстави для застосування таких стягнень. Крім цього, позивач зазначав, що Полтавським окружним адміністративним судом вже розглядався його позов з аналогічними позовними вимогами, який був поданий в межах строків звернення до суду. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2010 року по справі 2а-47675/09 позов було залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу про адміністративне судочинство України. Причина неприбуття в судове засідання є поважною, оскільки він був тимчасово непрацездатним.
Просив поновити строк звернення до суду;
визнати незаконними та скасувати наказ МВС України від 30 грудня 2009 року № 566, наказ ГУМВС України від 19 березня 2010 року № 59 о/с про звільнення позивача з посади начальника Кременчуцького ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області;
поновити позивача на посаді начальника Кременчуцького ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області. Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді начальника Кременчуцького ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області;
визнати нечинними та скасувати наказ ГУМВС України в Полтавській області «Про реалізацію наказу ГУМВС України в Полтавській області від 23.03.2009 року» від 23 квітня 2019 року № 220 та пункт 6 наказу МВС України від 17 липня 2009 року № 1662 о/с;
стягнути з відповідачів на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 8 січня 2013 року клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання нечинним та скасування наказу ГУМВС України в Полтавській області від 23 квітня 2009 року № 220, пункту 6 наказу МВС України від 17 липня 2009 року № 1662 о/с були залишені без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строків звернення до адміністративного суду. У задоволенні клопотання про залишення без розгляду позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення позивача, вимоги про поновлення його на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено, оскільки строки звернення до суду в цій частині позовних вимог не було пропущено.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 8 січня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано наказ МВС України від 30 грудня 2009 року № 566, наказ ГУМВС України від 19 березня 2010 року № 59 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Кременчуцького ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області з 20 березня 2010 року. Стягнуто з УМВС України в Полтавській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 20 березня 2010 року по 8 січня 2013 року. Допущено до негайного виконання постанову суду в частині поновлення позивача в органах внутрішніх справ та на посаді, а також в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року апеляційні скарги МВС України та УМВС України в Полтавській області залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 8 січня 2013 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку МВС України та УМВС України в Полтавській області, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідачі просять скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 8 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідачів, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступні обставини.
Наказом МВС України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Кременчуцького ВБОЗ (м.Кременчук) УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_1.» від 30 грудня 2009 року № 556 за порушення службової дисципліни, яке виразилося в ігноруванні вимог вказівки МВС від 6 липня 2008 року № 479, положень житлового законодавства майора міліції ОСОБА_1, начальника Кременчуцького ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області, звільнено з органів внутрішніх справ.
Наказом ГУМВС України в Полтавській області від 19 березня 2010 року № 59 о/с майора міліції ОСОБА_1, начальника Кременчуцького ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області, звільнено з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 22 березня 2010 року.
Відповідно до наказу ГУМВС України в Полтавській області від 23 липня 2010 року № 198 о/с внесено зміни до наказу ГУМВС України в Полтавській області від 19 березня 2010 року № 59 о/с, а саме: вважати ОСОБА_1 звільненим з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення 9 квітня 2010 року.
Відповідно до частин 1, 3 сттті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Суд першої інстанції у постановленій ухвалі про залишення позовної заяви без розгляду зазначив, що при зверненні ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами про визнання незаконними та скасування наказу МВС України від 30 грудня 2009 року № 556 та наказу ГУМВС України в Полтавській області від 19 березня 2010 року № 59 о/с були дотримані строки, встановлені законом. З відповідними позовними вимогами ОСОБА_1 16 березня 2010 року, тобто з дотриманням місячного строку звертався до Полтавського окружного адміністративного суду (справа № 2а-47675/09). Позов ОСОБА_1 ухвалою цього суду від 3 вересня 2010 року був залишений без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача. Однак після винесення цієї ухвали, ще до її отримання і відповідно до набрання нею законної сили, ОСОБА_1 13 вересня 2010 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із новим позовом з тими ж позовними вимогами. На думку суду, попереднє звернення позивача до суду з позовом перервало перебіг строків звернення, а тому підстав вважати пропущеними строки звернення до суду у даній справі немає.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості зупинення чи переривання строків звернення з позовом до адміністративного суду. Попереднє звернення до суду з тими ж позовними вимогами не зупиняє та не перериває перебіг встановленого місячного строку звернення до суду, а може розглядатися судами при повторному зверненні лише з точки зору оцінки поважності зазначених обставин, таких, що дають (чи ні) підставу для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Позивач звернувся до суду з позовом 13 вересня 2010 року, тобто з пропуском місячного строку щодо оскарження наказу МВС України від 30 грудня 2009 року № 556 та наказу ГУМВС України в Полтавській області від 19 березня 2010 року № 59 о/с, та у позовній заяві ставив питання про поновлення строку звернення до суду, проте суд першої інстанції питання про можливість поновлення пропущеного строку не вирішив.
Апеляційний суд, прийшовши до висновку, що позивачем не був пропущений строк звернення до суду, виходив з того, що всупереч вимог частини 8 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ зміст оспорюваних наказів позивачу не доводився, витяг не видавався, отже, в даному випадку місячний строк звернення до суду має починатися з часу фактичного ознайомлення позивача з зазначеними наказами. Згідно позовної заяви від 13 вересня 2010 року позивач просив витребувати у відповідачів копії наказів № 556 від 30 грудня 2009 року та № 59 о/с від 19 березня 2010 року, що з урахуванням невиконання відповідачами вимог статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ дає підстави вважати, що позивач не знав та об'єктивно не міг знати про їх зміст до часу залучення копій до матеріалів справи.
При цьому, апеляційний суд не звернув увагу, що позивач у позовній заяві, поданій до суду 13 вересня 2010 року, зазначав, що належним чином завірені накази МВС України та ГУМВС України в Полтавській області знаходяться в матеріалах справи № 2а-47675/09.
Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Оскільки зазначені порушення норм процесуального права, допущені судами першої та апеляційної інстанцій унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то згідно з положеннями частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч. 2, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 8 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Стародуб О.П.