11 грудня 2013 року м. Київ К/800/18746/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та товариства з обмеженою відповідальністю науково-упроваджувального підприємства «Бактерин»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року
у справі № 2а/0470/3140/11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-упроваджувального підприємства «Бактерин» (далі - позивач, ТОВ НУП «Бактерин»)
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач-1, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська)
3-я особа Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області
про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ТОВ НУП «Бактерин» звернулось у березні 2011 року до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.12.2010 року № 0002802303 та № 0002792303 в частині, в якій відмовлено за результатами адміністративного оскарження.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року апеляційна скарга ТОВ НУП «Бактерин» задоволена частково, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 року скасована та прийнята нова постанова, якою позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.12.2010 року № 0002802303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9915,00 гривень; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.12.2010 року № 0002792303. В задоволені іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції частково, саме в частині задоволення позовних вимог та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати в частині незадоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
3-я особа заяву про приєднання до касаційних скарг або заперечень на них не надав.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПА у Дніпропетровській області проведена перевірка діагностичного центру, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 3, в якому здійснює підприємницьку діяльність ТОВ НУП «Бактерин», про що складено акт перевірки від 25.11.2010 року № 0600/04/63/23/30392929.
Актом перевірки зафіксовано: незабезпечення позивачем щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків, а саме: за 24.07.2009 року, 17.10.2009 року, 22.12.2009 року, 26.02.2010 року, а саме Z-звіти за зазначені дати роздруковані на наступний робочий день; неоприбуткування позивачем готівкових коштів в день їх фактичного надходження на суму 5659,00 гривень, а саме: у зв'язку з роздрукуванням Z-звітів за 24.07.2009 року на суму 1983,00 гривні, 17.10.2009 року на суму 1073,00 гривні, 22.12.2009 року на суму 1777,00 гривень та 26.02.2010 року на суму 826,00 гривень наступного дня - 25.07.2009 року, 19.10.2009 року, 23.12.2009 року, 27.02.2010 року відповідно, готівка за вказані дні оприбуткована в книзі обліку розрахункових операцій несвоєчасно.
Крім того, судами встановлено, що в акті перевірки перевіряючими зроблена описка в даті (рік), а саме: замість відсутнього фіскального звітного чека за 26.02.2010 року помилково вказана дата фіскального звітного чека - 26.02.2009 року, замість дати роздрукування Z-звіту 27.02.2010 року, зазначена дата - 27.02.2009 року. Наявність факту порушення 26.02.2010 року підтверджено представленою КОРО № 0463007592/р.
Також, в акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством вимог пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95) та пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.
За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, з посиланням на пункт 4 статті 17 Закону № 265/95, прийнято рішення від 10.12.2010 року № 0002792303 про застосування до ТОВ НУП «Бактерин» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1360,00 гривень за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків та рішення від 10.12.2010 року № 0002802303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28 295,00 гривень на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за несвоєчасне оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем вчинено дії та прийнято оскаржувані рішення в межах наданих повноважень на підставах та у спосіб, що передбачені Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, з висновками якого погоджується суд касаційної інстанції, виходив з наступного.
Відповідно до вимог пункту 9 статті 3 Закону № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідно до статті 2 Закону № 265/95 фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» затверджено «Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» (далі - Вимоги).
Відповідно до Вимог формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.
При цьому, згідно з приміткою 1 додатка до цих Вимог, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.
Відповідно до пункту 2 Вимог «зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту».
Тобто, ніякої прив'язки в часі до певної календарної дати немає.
Отже, суд апеляційної інстанції, аналізуючи приписи пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР вірно зазначив, що обов'язок щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки слід розуміти не інакше, як друкування фіскальних звітних чеків за кожний день, але не пізніше ніж через 24 години після початку роботи. Тому, якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово то фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися щодоби, тобто не пізніше ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції об'єкт позивача - діагностичний центр розташований за адресою м. Дніпропетровськ вул. Шевченка, 3, має режим роботи з 9.00 по 18.00 год.
Враховуючи зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що позивачем безпідставно не було виконано щоденного друкування спірних фіскальних звітних чеків у межах відповідної зміни.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, який дійшов до вірного висновку про те, що що звіти за наведені в акті дати фактично роздруковані наступного календарного дня є порушенням вимог пункту 9 статті 3 Закону № 265/95 за що застосовуються фінансові санкції передбачені пунктом 4 статті 17 цього Закону.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в наслідок звернення позивача до ДПА у Дніпропетровської області із скаргою на рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.12.2010 року № 0002792303 та № 0002802303, рішенням за результатами розгляду скарги від 08.02.2011 року № 3809/10/25-008 скарга позивача було задоволено частково: ДПА у Дніпропетровській області скасувало в частині 1020,00 гривень рішення відповідача від 10.12.2010 року № 0002792303, в іншій частині скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення податкового органу без змін.
Таким чином, скасування рішень відповідача від 10.12.2010 року № 0002802303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28 295,00 гривень та № 0002792303 про застосування до ТОВ НУП «Бактерин» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 гривень, а не 1360,00 гривень, як визначив суд першої інстанції, було предметом судового позову.
Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України (пункт 6 статті 33 Закону України від 20.05.1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).
Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 затверджено Положення № 637.
Згідно з абзацом третім пункту 2.6 Положення № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).
Абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Однак відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за не роздрукування фіскальних звітних чеків та порушення оприбуткування готівки, є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про те, що застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу за не роздрукування фіскального звітного чеку за 24.07.2009 року та за порушення оприбуткування готівки в день її надходження 24.07.2009 року, після закінчення одного року з дня вчинення порушення (рішення від 10.12.2010 року) є неправомірним.
Між тим, враховуючи доводи позивача про незаконність проведення перевірки податковим органом, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, який вірно зазначив, що виходячи за змісту статей 11-1,11-2 Закону України «Про державну податкову в Україні», позивач має можливість, у разі недотримання податковим органом порядку проведення перевірки не допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, проте не звільняє від наслідків порушення норм з регулювання обігу готівки у вигляді застосування штрафних санкцій.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про протиправність рішень ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.12.2010 року № 0002802303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9915,00 гривень та № 0002792303.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов оґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційні скарги слід відхилити, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та товариства з обмеженою відповідальністю науково-упроваджувального підприємства «Бактерин» - відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року у справі № 2а/0470/3140/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова
Судді: підпис (підпис) М.І. Костенко
Помічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно