"11" грудня 2013 р. м. Київ К-17070/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Малиніна В.В. (доповідач),
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, територіального управління державної судової адміністрації у Полтавській області, Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, третя особа - Голова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Дядечко І.І., про стягнення невиплаченої суми надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важкої роботи та стягнення моральної шкоди, -
У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області , Державного казначейства України, в якому просила стягнути з відповідача -1 на її користь заборгованість по виплаті за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №268 від 9 березня 2006 року „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" у розмір 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років в сумі 9 646,08 грн. та 3 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року, позов задоволено частково.
Зобов'язано відповідача нарахувати заборгованість по заробітній платі позивачу із врахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №268 від 9 березня 2006 року „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" у розмірі 30% з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років за січень, лютий та березень 2006 року та виплатити. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач працює керівником апарату Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області згідно наказу №1-9 від 14.04.2005 року, має 9 ранг державного службовця, а з 12.04.2007 року - має 8 ранг.
Наказами голови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за січень, лютий, березень 2006 року позивачу були встановлені надбавки за виконання особливо важливої роботи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №268 від 9 березня 2006 року „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" у розмірі 30% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг держаного службовця за виконання особливо важливої роботи та вислугу років.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вище зазначені накази є обов'язковими для виконання, відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні законних вимог останньої.
Із зазначеним висновком колегія суддів погоджується і вважає необхідним зауважити на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про державну службу" державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Частиною 7 ст. 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" № 268 від 09.03.2006 року затверджено схеми посадових окладів, розміри надбавок за ранг державного службовця, в тому числі і службовців судів.
Відповідно до 2 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 9 березня 2006 року „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці: надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: службовцям - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується. Як свідчать матеріали справи позивач працює керівником апарату Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
Згідно п.1 ч.1 ст. 24 Закону України "Про судоустрій України", голова місцевого суду здійснює організаційне керівництво діяльністю суду.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.
Наказами голови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області позивачу була встановлена надбавка в розмірі 30% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг держаного службовця за виконання особливо важливої роботи та вислугу років.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені накази голови суду про встановлення позивачу надбавки своєчасно направлені до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області.
В даному випадку накази голови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області знаходились на виконанні у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, не скасовані чи повернуті, а отже є обов'язковими для виконання. у свою чергу, Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Полтавській області не було надано доказів того, що на момент видання вищезазначених наказів та впродовж всього року не було економії бюджетних коштів, в зв'язку з чим не було можливості для нарахування та виплати вказаних надбавок.
Згідно ст. 119 Закону України "Про судоустрій України", організаційне забезпечення діяльності судів покладається на державну судову адміністрацію, що утворюється і функціонує відповідно до вимог цього Закону. Організаційне забезпечення діяльності судів, відповідно до цього Закону, становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя.
Частина 2 статті 125 Закону України "Про судоустрій України» передбачає, що Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до цього Закону.
Державна судова адміністрація України діє на підставі Положення "Про Державну судову адміністрацію України", Затвердженого Указом Президента України № 182/2003 від 03.03.2003 року.
Відповідно до п.3 Положення "Про Державну судову адміністрацію України", одним із основних завдань ДСА України є здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів та працівників судів.
Пункт 13 Положення "Про Державну судову адміністрацію України" передбачає, що ДСА України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні управління державної судової адміністрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про державну службу", оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання службових обов'язків, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.
Частинами 2, 9 ст. 33 Закону України "Про державну службу" встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій.
Згідно ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Також є вірними висновки судів в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення з Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області заборгованості по виплаті надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років за період з 01.04.2006 року по 31.12.2007 року, оскільки в спірний період накази відносно позивача не виносились та до ТУ ДСА в Полтавській області не направлялись.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області заборгованості у визначеній позивачем грошовій сумі, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органів державної судової адміністрації щодо нарахування заборгованості по заробітній платі з урахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи.
Також є недоведеним позивачем факту спричинення їй моральної шкоди з огляду на постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Посилаючись на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків щодо необхідності зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати заборгованість по заробітній платі ОСОБА_4 із врахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09 березня 2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" у розмірі 30% з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років за січень, лютий та березень 2006 року та провести виплати.
Харківський апеляційний адміністративний суд, який переглянув постанову суду першої інстанції, прийшов до аналогічних висновків і обґрунтовано залишив її без змін.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: В.В.Малинін
В.І.Бутенко
Т.Ф.Весельська