03 грудня 2013 року м. Київ К/800/40609/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дунаєвському районі Хмельницької області на постанову Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 02.04.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвському районі Хмельницької області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання рішення нечинним,
У березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Дунаєвського районного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвському районі Хмельницької області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання рішення нечинним.
Постановою Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 02.04.2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано нечинним рішення управління Пенсійного фонду в Дунаєвецькому районі Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини 1 статті 13 Закону України«Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано управління Пенсійного фонду в Дунаєвецькому районі Хмельницької області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30.09.2011 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дунаєвському районі Хмельницької області було залишено без задоволення, а постанову Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 02.04.2012 року - без змін.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Дунаєвському районі Хмельницької області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 02.04.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Дунаєвському районі Хмельницької області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 у період з 01.06.1973 року по січень 1977 року, з 01.01.1983 року по 31.12.1990 року він працював трактористом в колгоспі ім. Шевченка с. Воробіївка Дунаєвецького району. З 01.01.1991 року по 09.02.2000 року працював трактористом в агрофірмі ім. Шевченка. З 10.02.2000 року по 30.04.2006 року працював трактористом в СВК ім. Шевченка.
30 вересня 2011 року ОСОБА_2 вернувся до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах з доданням всіх передбачених законодавством документів.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06 лютого 2012 року № 2та рішенням управління Пенсійного Фонду України в Дунаєвецькому районі від 03.03.2012 року ОСОБА_2 відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки періоди роботи трактористом з 01.01.1989 року по 31.12.1989 року та з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року не підтверджено первинними документами.
Не погоджуючись з даними рішеннями позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Враховуючи, що записами в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_2. та показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, допитаними в судовому засіданні, підтверджується, що позивач у період з 1973 по 30.04.2006 року працював трактористом, і його робота була пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, визнавши нечинним рішення управління Пенсійного фонду в Дунаєвецькому районі Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини 1 статті 13 Закону України«Про пенсійне забезпечення» та зобов'язавши управління Пенсійного фонду в Дунаєвецькому районі Хмельницької області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30.09.2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дунаєвському районі Хмельницької області - залишити без задоволення, а постанову Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 02.04.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвському районі Хмельницької області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання рішення нечинним - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Є. Донець
судді: А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз