"11" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/66014/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.
та представників сторін: від позивача - Шатохіна О.І.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової інспекції
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 р.
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 р.
у справі № 2а-5518/10/2170
за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний»
до державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області
про визнання неправомірними дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У жовтні 2010 року сільськогосподарський виробничий кооператив «Ізумрудний» (далі - позивач, СВК «Ізумрудний») звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області (далі - відповідач, ДПІ у Генічеському районі Херсонської області), в якому просив суд: визнати неправомірними дії посадових осіб податкового органу щодо прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000182301/0, № 0000202301/0, № 0000192301/0 від 29.04.2010 р. та скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 р. позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Генічеському районі Херсонської області від №0000192301/0 від 29.04.2010 р. про визначення СВК «Ізумрудний» податкового зобов'язання по акцизному збору в сумі 2 488 854 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1 244 427 грн.; в задоволенні решти вимог відмовлено; вирішено питання про судові витрати.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 р. постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 р. скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.04.2010 р. №0000182301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 370 323 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 685 162 грн.; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.04.2010 р. № 0000192301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з акцизного збору в розмірі 2 488 854 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 244 427 грн.; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.04.2010 р. № 0000202301/0, яким визначено податкове зобов'язання за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 170 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 03.03.2010 р. по 14.04.2010 р. посадовими особами ДПІ у Генічеському районі Херсонської області на підставі направлень від 03.03.2010 р. № 41, від 31.03.2010 р. № 73, була проведена планова виїзна перевірка СВК «Ізумрудний» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2007 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт від 19.04.2010 р. № 236/23-1/00233709 та встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у загальній декларації з податку на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 3 370 323 грн.; статті 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» в результаті несплати СВК «Ізумрудний» акцизного збору в сумі 2 488 854 грн.; підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в результаті неподання СВК «Ізумрудний» річного (за 2008 рік) звіту по збору за забруднення навколишнього середовища.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 29.04.2010 р. винесені податкові повідомлення-рішення № 0000182301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 5 055 485 грн., з яких 3 370 323 грн. - сума основного платежу, 1 685 162 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000192301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з акцизного збору (за платежем: спирт) у загальному розмірі 3 733 281 грн., з яких 2 488 854 грн. - сума основного платежу, 1 244 427 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000202301/0, згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 170 грн.
Як вбачається з акту перевірки від 19.04.2010 р. № 236/23-1/00233709, підставами для нарахування позивачу вказаних податкових зобов'язань, слугували наступні встановлені перевіряючими обставини.
Так, при проведенні перевірки відповідачем встановлено, що операції з продажу купажу коньячного, проведені за договорами № 75/07 від 10.09.2007 р. та № 81/08 від 03.11.2008 р. укладеними між СВК «Ізумрудний» та орендним підприємством «Ужгородський коньячний завод», були відображені позивачем в спеціальній сільськогосподарській декларації № 2 (рослинництво), тоді як на думку податкового органу вони повинні були відображатись в загальній декларації, оскілки це є реалізацією підакцизної продукції (товарна позиція УКД ЗЕД 2208 20 12 00), продаж якої не підпадає під пільгу, встановлену пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість». За висновком відповідача, - купаж коньячний, який реалізовувався для виробництва коньяку, є алкогольним напоєм та відноситься до підакцизної продукції, у зв'язку з чим перевіряючими стверджується про заниження податкових зобов'язань за загальними деклараціями на суму у 3 370 323 грн. та завищення податкових зобов'язань за спеціальною декларацією № 2 на аналогічну суму, за період травень-грудень 2008 року.
Також в акті перевірки перевіряючими відображено факт заниження акцизного збору на суму 2 488 854 грн. за травень-грудень 2008 року. При проведенні перевірки було встановлено, що позивачем в розрахунках акцизного збору відображено неоподатковувані обороти з відвантаження купажів коньяків в кількості 622213,5 літрів орендному підприємству «Ужгородський коньячний завод», який є виробником ординарних та марочних коньяків. Позивач включив суму акцизного збору до рядку 12 розрахунків «Сума податкового зобов'язання не сплачена через отримання пільг». У свою чергу, податковий орган дійшов висновку, що купаж коньячний є готовою продукцією, яку розливають у пляшки та продають кінцевому споживачу, у зв'язку з чим, у разі здійснення реалізації купажів коньяків, обороти з такої реалізації є об'єктом оподаткування акцизним збором за ставкою акцизного збору, затвердженого статтею 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої».
Крім того, актом перевірки встановлено, що позивач, будучи платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, перебуваючи на податковому обліку з 16.01.2009 р. в ДПІ у Генічеському районі Херсонської області, подав у лютому 2009 року податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища за 2008 рік до Джанкойської ОДПІ, де до цього перебував на податковому обліку, а не відповідачу чим порушив підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Задовольняючи вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2010 р. № 0000192301/0, суд першої інстанції виходив з того, що обороти з реалізації (передачі) української сировини, використовуються для виробництва підакцизних товарів, не підлягають обкладенню акцизним збором. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні решти позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення оскаржуваних податкових рішень та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2010 р. № 0000182301/0, № 0000202301/0.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасовуючи податкові повідомлення-рішення № 0000182301/0, № 0000192301/0, № 0000202301/0 від 29.04.2010 р., з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступних мотивів.
Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до 1 січня 2009 року було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1, 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Відповідно до пункту 2 Постанови Верховної Ради України «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір», перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, визначається і обмежується переліками підакцизних товарів, які ввійшли до Законів України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби», «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої», «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспорті засоби та шини до них», «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)».
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, для вирішення питання щодо обґрунтованості застосовування позивачем спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, визначальним є встановлення того, чи являються виноматеріали - купаж суміші коньяку необробленого, які ним реалізовуються, підакцизним товаром.
У Законі України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», для визначення підакцизної продукції вживається слово «виноматеріали». Разом з тим, саме бо собі вжиття у зазначеному законі слова «виноматеріали» не дає підстав відносити будь-яку продукцію, яка позначається цим словом, до підакцизної, оскільки самим Законом до підакцизної продукції віднесено лише спирт та алкогольні напої.
У свою чергу словом «напій», виходячи з його семантики, позначається спеціально приготована рідина, призначення для пиття. Алкогольний напій це напій, який містить алкоголь.
Зважаючи на викладене, до підакцизної продукції може бути віднесено лише ті виноматеріали, які призначені для пиття та містять алкоголь.
Згідно Висновку експертного економічного дослідження № 5919/12-44 від 31.05.2012 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, купаж коньячний необроблений є виноматеріалом напівфабрикатом, який не пройшов етапу технологічної обробки для його стабілізації проти помутнінь і/або надання специфічних якостей. Отже, виноматеріали, щодо яких ставиться питання у даній справі, не є готовою продукцією
Таким чином, виноматеріали, які передбачались для реалізації підприємствам вторинного виробництва для виготовлення виноробної продукції не можна вважати готовою продукцією, а відтак і підакцизним товаром.
Крім того, положення Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої» не передбачають ставки акцизного збору для виноматеріалів, виготовлених підприємствами первинного виробництва з власної сировини, і що реалізуються підприємствам вторинного виноробства.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірне застосування позивачем пільги, передбаченої приписами пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та обґрунтоване застосування останнім спеціального режиму оподаткування при реалізації виноматеріалу підприємствам вторинного виноробства.
Також, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, до 16.01.2009 р. СВК «Ізумрудний» перебував на податковому обліку у Джанкойській ОДПІ до якої, згідно Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303, позивач 05.02.2009 р. надав податковий розрахунок по збору за 2008 рік.
Зазначена обставина, на думку податкового органу, призвела до порушення позивачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Однак, згідно статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у разі зміни юридичної адреси суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Таким чином, зазначене положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» спростовує висновок відповідача щодо обов'язку позивача надати податковий розрахунок по збору за 2008 рік до ДПІ у Генічеському районі Херсонської області, в якому позивач перебуває на обліку з 16.01.2009 р.
За таких обставин, висновки податкового органу викладені в акті перевірки про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.
При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.
Разом з тим, враховуючи, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», вимоги позивача щодо визнання неправомірними вказаних дій податкового органу, судами попередніх інстанцій були залишені без задоволення обґрунтовано.
Беручи до уваги вищезазначені правові норми, встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними і скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.04.2010 р. № 0000182301/0, № 0000192301/0, № 0000202301/0.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 р. у справі № 2а-5518/10/2170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя(підпис) І.В. Приходько
Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова
(підпис) М.І. Костенко