"06" грудня 2013 р. м. Київ К-34988/10
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Білуги С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про поновлення на роботі та стягнення суми за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року,
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що наказом в.о. начальника ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова «Про припинення державної служби ОСОБА_1» від 1 червня 2009 року №38-о позивача звільнено з посади податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб у зв'язку із недотриманням пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 та пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу». Підставою для звільнення позивача із займаної посади стала постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 січня 2008 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні проступку, передбаченого пунктом «г» частини 1 статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією». У лютому 2008 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення премії. Вважає своє звільнення з посади незаконним, вчиненим з порушенням вимог статей 148 та 149 Кодексу законів про працю України. Позивач просила, з урахуванням уточнень позовних вимог, визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 1 червня 2009 року №38-о; поновити її на посаді податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова; зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15000 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 позов задоволено частково. Скасовано наказ ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 1 червня 2009 року №38-о про припинення державної служби ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова. Стягнуто з ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 7597,02 грн. В частині стягнення моральної шкоди відмовлено. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць допущена до негайного виконання.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, судами першої та апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального і матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з 10 серпня 2007 року. Наказом в.о. начальника ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 1 червня 2009 року №38-о була припинена державна служба ОСОБА_1 у зв'язку з недотриманням нею пов'язаних з проходженням державної служби вимог, передбачених ст.16, п.2 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» з 1 червня 2009 року. Підставою для звільнення позивача із займаної посади стала постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 січня 2008 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі пункту «г» частини 1 статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» із накладенням штрафу в розмірі 255 грн.
Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року №727/98 у період з 4 грудня 2007 року по 16 січня 2008 року не видала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 Свідоцтво про сплату єдиного податку або мотивовану відмову у видачі такого Свідоцтва. На підставі подання УБК в ОДПС ДПА у Харківській області від 28 січня 2008 року № 167/7/27-012 щодо недотримання з боку старшого державного податкового інспектору відділу адміністрування податків з фізичних осіб ОСОБА_1 вимог пункту 3 Посадової інструкції, статті 4.2 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України № 315 від 1 липня 1998 року та пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 наказом ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 31 січня 2008 року №35 до позивача застосований захід дисциплінарного стягнення у вигляді затримки спеціального звання на 1 рік.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на час припинення перебування позивачем на державній службі, було встановлено, що державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Згідно пункту «г» частини 1 статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.
Пунктом 3 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» передбачено припинення державної служби, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, у разі недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону.
Відповідно до частини 6 статті 12 Закону України «Про боротьбу з корупцією» постанова суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за корупційні діяння або інші правопорушення, пов'язані з корупцією, у триденний строк направляється відповідному державному чи виборному органу для вирішення питання згідно з чинним законодавством.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючи із висновком суду першої інстанції про задоволення позову та скасування наказу про звільнення позивача з посади, обґрунтовано зазначив, що підставою для прийняття наказу про звільнення від 1 червня 2009 року №38-о слугував лист начальника управління персоналу ДПА у Харківській області від 13 лютого 2009 року №2400/7/04-211 про необхідність вирішити питання про припинення державної служби з особами, які притягнуті до адміністративної відповідальності з підстав, визначених Законом України «Про боротьбу з корупцією».
Так, за наслідками розгляду подання УКБ в ОДПС ДПА у Харківській області від 28 січня 2008 року №167/7/27-012 рішення про припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі відповідачем не приймалось.
Відповідно до положень статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
ОСОБА_1 .притягнута до адміністративної відповідальності на підставі пункту «г» частини 1 статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 січня 2008 року, а тому станом на 1 червня 2009 року зазначена постанова вже не могла бути підставою для звільнення позивача з посади.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, належним чином дослідили докази у справі та дали їм відповідну правову оцінку.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Білуга С.В.