"11" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/22918/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Чумаченко Т.А., Мироненка О.В., Сороки М.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до виконуючого обов'язки начальника Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим Динніка В'ячеслава Олексійовича, Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними дій та бездіяльності, спонукання до виконання певних дій, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до виконуючого обов'язки начальника Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим Динніка В'ячеслава Олексійовича, Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, про визнання протиправними дій та бездіяльності, спонукання до виконання певних дій.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим
від 01 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду
від 06 березня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2011 року позивачем була подана заява до Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 за статтею 358 Кримінального кодексу України, якою передбачена кримінальна відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів, за фактом підробки дозволу на торгівлю.
20 травня 2011 року співробітниками Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим у ОСОБА_6 було вилучено дозвіл на торгівлю та попереджено про відповідальність, передбачену статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в разі продовження торгової діяльності.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 20 травня 2011 року після вилучення дозволу продовжував здійснювати торгову діяльність, ОСОБА_4
20 травня 2011 року звернувся до начальника Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим із заявою про притягнення приватного підприємця ОСОБА_7 та заступника директора товариства з обмеженою відповідальністю «Білий лев» ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначену заяву було прийнято в черговій частині Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим 20 травня 2011 року, зареєстровано в журналі обліку інформації за № 258 та видано позивачу талон-корінець № 42.
Начальником Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим була надана відповідь № 50/2/2-1049 від 01 червня 2011 року, в якій зазначено, що за відомостями, викладеними у заяві, була проведена перевірка, за результатами якої відмовлено у порушенні кримінальної справи.
Не погоджуючись із такою відповіддю начальника Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на заяву, прийняту в черговій частині Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим 20 травня 2011 року та зареєстровану в журналі обліку інформації за № 258, ОСОБА_4 оскаржив її до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що заява позивача була розглянута уповноваженою особою в строк відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком судів з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 20 вищенаведеного Закону передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як зазначено позивачем у касаційній скарзі та вбачається з наявних матеріалів справи, відповідь начальника Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про відсутність підстав для порушення кримінальної справи відповідно до пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України надана не по суті звернення, оскільки ОСОБА_4 у зверненні від 20 травня 2011 року ставиться питання про притягнення приватного підприємця ОСОБА_7 та заступника директора товариства з обмеженою відповідальністю «Білий лев» ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, судами не перевірено, чи надавалась відповідачем відповідь по суті порушеного у зверненні питання про притягнення посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Білий лев» до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Без з'ясування цих обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи, неможливо постановити законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судами неповно з'ясовані обставини справи, - а тому постановлені рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, та постановленими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - поверненню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим
від 01 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_4 до виконуючого обов'язки начальника Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим Динніка В'ячеслава Олексійовича, Лівадійського відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними дій та бездіяльності, спонукання до виконання певних дій - повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: