"11" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/5189/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства «Бурка В.В.» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі за позовом фермерського господарства «Бурка В.В.» до прокуратури Сокальського району Львівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати відповідь на звернення, -
Фермерське господарство «Бурка В.В.» звернулось до суду з позовом до прокуратури Сокальського району Львівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати відповідь на звернення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду
від 23 серпня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, фермерське господарство «Бурка В.В.» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що 17 травня 2011 року до прокуратури Сокальського району Львівської області надійшов запит на інформацію представника фермерського господарства «Бурка В.В.» ОСОБА_4 № 200 від 17 травня 2011 року про надання в порядку статті 40 Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної інформації» належним чином завірених копій документів, які були зібрані прокуратурою Сокальського району та рішення прийняте за результатами перевірки щодо законності оформлення головою фермерського господарства «Бурка В.В.» довіреності ВМА № 369983 ОСОБА_4.
Зазначений запит зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції прокуратури району, та, згідно з резолюцією керівника, в цей же день передано для розгляду до 22 травня 2011 року.
Матеріали перевірки за запитом позивача від 17 травня 2011 року сформовано у наглядове провадження №75-11.
20 травня 2011 року листом № 75с-11 за підписом прокурора Сокальського району Львівської області ОСОБА_4 надано відповідь, якою повідомлено, що запит було зареєстровано як звернення та відповідь по суті якого буде надана у встановлений законом строк.
Також, повторно 15 червня 2011 року листом №75р.-вих.-11 представнику фермерського господарства «Бурка В.В.» ОСОБА_4 надано відповідь, що прокуратурою Сокальського району Львівської області розглянуто його звернення від 17 травня 2011 року щодо проведення перевірки прокуратурою району про законність отримання ОСОБА_4 довіреності на право представляти інтереси фермерського господарства «Бурка В.В.». За результатами перевірки прокуратурою району не приймалося рішення в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України, у зв'язку з чим надати копію документу про прийняте рішення не має можливості.
Не погоджуючись із наданими прокуратурою Сокальського району Львівської області відповідями, позивач оскаржив їх до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що відповідач діяв у спосіб, строки та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів з огляду на таке.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 10 наведеного Закону кожна особа має право, зокрема, знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено судами, відповідачем на звернення позивача було надано відповідь, зокрема, і щодо відсутності в розпорядженні відповідача запитуваної позивачем інформації.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій дали правильну правову оцінку обставинам у справі.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Постановлені у справі рішення судів є законними та обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу фермерського господарства «Бурка В.В.» залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі за позовом фермерського господарства «Бурка В.В.» до прокуратури Сокальського району Львівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати відповідь на звернення - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом
України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: