"11" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/54/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Чумаченко Т.А., Мироненка О.В., Сороки М.О.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про скасування постанов про застосування штрафних санкцій, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про скасування постанов про застосування штрафних санкцій.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року позов задоволено.
Скасовано постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 01 серпня 2011 року № 143091.
Скасовано постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 01 серпня 2011 року № 143092.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення апеляційного суду змінити та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області 05 липня 2011 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, якою встановлена відсутність у водія транспортного засобу «Ікарус» 25059 д/н НОМЕР_1, що належить позивачу, узгодження з Головавтотрансінспекцією, трафарету про нерегулярні пасажирські перевезення, договору із замовником транспортних послуг та документа про оплату транспортних послуг, а також те, що перевезення на маршруті протяжністю понад 500 км здійснювалося одним водієм, - за результатами якої складено акт № 216993.
Виходячи з даних, зазначених у вищенаведеному акті відповідачем
01 серпня 2011 року прийняті постанова № 143091, якою за порушення, передбачене абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено штраф у сумі 1700 грн., та постанова № 143092, якою за порушення, передбачене абзацом 8 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано штраф у розмірі 510 грн.
Вважаючи постанови відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для регулярних спеціальних пасажирських перевезень, зокрема, для водія автобуса є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Положеннями статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та ін.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що оскаржувані постанови Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, і підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про скасування постанов про застосування штрафних санкцій - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом
України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: