12 грудня 2013 року м. Київ К/800/52442/13
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з відсутністю документу про повноваження особи, що подала касаційну скаргу та не наданням до суду копії ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року.
У встановлений судом строк відповідач усунув недоліки касаційної скарги.
Із наданої копії судового рішення вбачається, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року залишено без змін постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2013 року, якою позов задоволено. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16 лютого 2012 року №1 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру ОСОБА_1 в сумі 505,27 грн. визнано неправомірним та скасовано. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повернути позивачу безпідставно утримані кошти пенсії в сумі 505,54 грн. за грудень 2011 року, січень-березень 2012 року. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням усіх підвищень та індексації відповідно до діючого законодавства, виходячи із розміру пенсії, без проведених у грудні 2011 року, січні-березні 2012 року утримань у розмірі 505,27 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що суду не надано доказів того, що позивач перебуває з ПАТ КБ "ПриватБанк" у трудових відносинах, а відтак він не є працівником чи найманою особою ПАТ "КБ "ПриватБанк" і не отримує заробітну плату. Оскільки позивач не може вважатися працюючою особою, то на нього розповсюджується дія постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" № 198 від 11 березня 2009 року. При цьому, суди зазначили, що між банком та позивачем був укладений договір про надання банківських послуг, зокрема, за надану позивачем інформацію ПАТ "КБ "ПриватБанк" йому була виплачена винагорода у грудні 2011 року - 80,00 грн., у січні 2012 року - 64,00 грн., у лютому 2012 року - 64,00 грн., у березні 64,00 грн. Вказані виплати носили разовий характер, за які банком відповідно до чинного законодавства було утримано та перераховано відповідні внески на всі види загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі і до Пенсійного фонду України.
Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16 лютого 2012 року №1 про утримання переплати в розмірі 505 грн. 27 коп. з пенсії позивача в зв'язку з його працевлаштуванням прийняте з порушенням вимог діючого законодавства.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак