Ухвала від 03.12.2013 по справі К/9991/47447/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/47447/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддів:Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закомельське» науково-виробниче об'єднання «Сільгосптехніка» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закомельське» науково-виробниче об'єднання «Сільгосптехніка» до управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання незаконною та скасування вимоги, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, уточнивши який, просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України(далі УПФУ) в Ізюмському районі Харківської області щодо направлення на його адресу вимоги від 06 грудня 2010 року про сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 133206 грн. 03 коп.

Посилався на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 03 листопада 2005 року прийнято відмову від позову УПФУ в Ізюмському районі про стягнення з ТОВ «Закомельське» НВО «Сільгосптехніка» заборгованості в сумі 93240 грн. 37 коп. та припинено провадження в справі; в подальшому судові рішення щодо стягнення з ТОВ «Закомельське» НВО «Сільгосптехніка» на користь УПФУ в Ізюмському районі заборгованості зі страхових внесків були постановлені з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2005 року. Позивач вважає, що фактична сума заборгованості становить 38 229 грн. 82 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними дії УПФУ в Ізюмському районі Харківської області щодо направлення на адресу ТОВ «Закомельське» НВО «Сільгосптехніка» вимоги № 12884/03-14 від 06 грудня 2010 року про сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 133 206 грн. 03 коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вказаним вимогам закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Закомельське» НВО «Сільгосптехніка» як платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування отримано вимогу УПФУ в Ізюмському районі Харківської області від 06 грудня 2010 року про сплату боргу № 12884/03-14, згідно якої станом на 01 грудня 2010 року ТОВ «Закомельське» НВО «Сільгосптехніка» має заборгованість у розмірі 133 206 грн. 03 коп.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2005 року прийнято відмову від позову про стягнення з ТОВ «Закомельське» НВО «Сільгосптехніка» заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 93240 грн. 37 коп. та припинено провадження у справі.

Постановою Господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2006 року відмовлено в стягненні з ТОВ «Закомельське» НВО «Сільгосптехніка» на користь УПФУ в Ізюмському районі суми заборгованості в розмірі 74238 грн. 20 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення з ТОВ «Закомельське» НВО «Сільгосптехніка» на користь УПФУ в Ізюмському районі суми заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 96385 грн. 04 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога про сплату недоїмки винесена з порушенням чинного законодавства, без врахування судових рішень, які набрали законної сили.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказував, що зважаючи на наявну у позивача станом на 01 грудня 2010 року заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 133206 грн. 03 коп., нарахування якої не заперечується позивачем, дії УПФУ в Ізюмському районі Харківської області по направленню вимоги від 06 грудня 2010 року про сплату зазначеної суми боргу є правомірними.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки при вирішенні спору як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій в порушення вимог ст.159 КАС України неповно з'ясували обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема судами не з'ясовано, за який період часу виникла заборгованість зі сплати страхових внесків, про сплату якої виставлено вимогу, з чого саме складається вказана заборгованість та чи входить до цієї заборгованості сума боргу, від стягнення якого УПФУ в Ізюмському районі Харківської області відмовилося в судовому порядку.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, коли судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, зокрема статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції в силу вимог ст.220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, всі ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закомельське» науково-виробниче об'єднання «Сільгосптехніка» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк

Попередній документ
36041756
Наступний документ
36041758
Інформація про рішення:
№ рішення: 36041757
№ справи: К/9991/47447/11-С
Дата рішення: 03.12.2013
Дата публікації: 17.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: