Ухвала від 16.12.2013 по справі 2а-3892/11/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

16 грудня 2013 року м. Київ К/800/60267/13

Суддя Вищого адміністративного суду України Ланченко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012

у справі № 2-а-3892/11/2170

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.11.2013 (згідно із відтиском поштового штампу на конверті) подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012, та заявлено клопотання про поновлення стоку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI) касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні.

Згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду у письмовому провадженні, набирають законної сили через 5 днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як встановлено ч.3 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

У зв'язку з чим позивач має довести невиконання судом апеляційної інстанції зазначених вимог, оскільки супровідний лист суду першої інстанції про направлення копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 не підтверджує що це здійснено на виконання ч.3 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки сторона не позбавлена права звернутися у будь-який час до суду для отримання копії будь-якого судового рішення постановленого у справі, а також не обмежена кількість таких звернень.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням строку, протягом якого особа має вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження (навести докази недотримання судом апеляційної інстанції ч.3 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України)

Також, з 01.11.2011 набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2013 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1147 гривні (ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI).

Відповідно до пункту 1 частини третьої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін, внесених на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19.09.2013 № 590-VII (редакція діє з 23.10.2013), за подання адміністративного позову майнового характеру ставка становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4588,00 грн).

Пунктом 3 частини третьої статті 4 цього Закону за подання до суду касаційної скарги на рішення суду у разі подання позовної заяви майнового характеру сплачується 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи, що у справі подано позовну заяву майнового характеру, загальна оспорювана сума становить 1199,79 грн., мінімальна ставка за подання даного позову становить 1720,50 грн., а за подання касаційної скарги - 1204,35 грн.

До касаційної скарги додано платіжне доручення від 14.11.2013 № 11 про сплату судового збору в сумі 2,38 грн.

Таким чином, у порушення вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі.

З огляду на викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого мають бути усунуті вказані недоліки та надано/надіслано Вищому адміністративному суду України :

- документ про сплату (доплату) судового збору у встановленому порядку у сумі 1201,97грн.

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та докази на підтвердження цього факту

Керуючись частиною четвертою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Ланченко

Попередній документ
36041748
Наступний документ
36041751
Інформація про рішення:
№ рішення: 36041749
№ справи: 2а-3892/11/2170
Дата рішення: 16.12.2013
Дата публікації: 17.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: