11 грудня 2013 року К/800/43009/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.
Олендера І.Я., Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 10 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року по справі № 437/7258/13-а
за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі
м. Луганська (далі - Управління)
про зобов'язання здійснити перерахунок пенсій,
У травні 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до Управління про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 10 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року, позов задоволено.
Визнано протиправними відмови Управління щодо перерахунку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пенсій з врахуванням інших виплат.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 24 квітня 2013 року з урахуванням інших виплат відповідно до довідки від 23 квітня 2013 року № 12-11-20-25/3762 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ).
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 9 квітня 2013 року з урахуванням інших виплат відповідно до довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ від 29 березня 2013 року № 12-11-20-25/2893.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 30 липня 2010 року перебуває на обліку в Управлінні, отримує пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
ОСОБА_5 з 3 травня 2012 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ, до вказаної дати позивач отримувала пенсію по інвалідності.
24 квітня 2013 року ОСОБА_4 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ з урахуванням довідки від 23 квітня 2013 року № 12-11-20-25/3762 (а.с.13).
ОСОБА_5 9 квітня 2013 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ з урахуванням довідки від 29 березня 2013 року № 12-11-20-25/2893 (а.с.13).
Управління рішеннями від 24 квітня 2013 року та від 19 квітня 2013 року відмовило у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення, грошова винагорода за сумлінну безперервну працю та грошова індексація не є складовими заробітної плати державного службовця.
Суд касаційної інстанції погоджується з рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця, враховуючи матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, допомогу на оздоровлення, грошову винагороду за сумлінну безперервну працю та грошову індексацію з огляду на наступне.
Статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Статтею 37-1 вказаного Закону передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до статті 33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця встановлено постановами Кабінету Міністрів від 31 травня 2000 року № 865 та від 23 квітня 2003 року № 581.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 (із змінами і доповненнями) передбачено, що особи, які вийшли на пенсію згідно Закону № 3723-ХІІ мають право на перерахунок пенсій, але лише за умови підвищення заробітної плати державним службовцям після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-ІV «Про внесення змін до Закону № 3723-ХІІ» (далі - Закон № 432-ІV).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 581 встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону № 3723-ХІІ» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.
Стаття 33 Закону № 3723-ХІІ визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував грошову винагороду, то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.
Задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачам пенсії з урахуванням матеріальної допомоги та індексації, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з наступного.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 66 вказаного Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі -Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини та аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, дійшли висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і не дають підстав вважати, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 10 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ємельянова В.І.
Судді Олендер І.Я.
Рецебуринський Ю.Й.