Справа № 22-Ц-218\2008 рік Головуючий у 1 інстанції Кацаренко І.О.
Категорія 2В Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.
20 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.
суддів Козлова О.М. , Кочегарової Л.М.
при секретарі Стрілецькій О.В. розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Новоазовське АТП-11419"(далі ВАТ "Новоазовське АТП-11419"), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоазовському районі Донецької (далі Фонд соціального страхування) області про стягнення одноразової допомоги, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Фонду соціального страхування на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 11 жовтня 2007 року,
встановила:
Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 11 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з Фонду соціального страхування на користь позивача заборгованість з виплати одноразової допомоги в сумі 5 512 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на невідповідність висновків суду . обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Фонду соціального страхування ОСОБА_2, який доводи скарги підтримав, заперечення позивача, який просив відмовити у задоволенні скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював водієм в Новоазовському АТП-11419 і 19 березня 1976 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві. За даним фактом, 20 березня 1976 року, було складено акт по формі Н-1 із 1 січня 1994 року позивачу підприємством виплачувалося відшкодування втраченого заробітку, а в наступному - Фондом соціального страхування щомісячні страхові виплати. Виплата одноразової допомоги позивачу не проводилася. В 1994 році ОСОБА_1 було встановлено 24% втрати професійної працездатності, а за висновком МСЕК від 20 лютого 2003 року - 30% втрати працездатності безстроково. У серпні 2007 року ВАТ "Новоазовське АТП-11419" ліквідовано і виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач своєчасно не отримав одноразову допомогу з вини ВАТ "Новоазовське АТП-11419", а оскільки підприємство ліквідовано, то заборгованість повинна відшкодовуватися його правонаступником, тобто Фондом соціального страхування.
З висновками суду не можна не погодитися.
Згідно п.43 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 року, які діяли на час встановлення ОСОБА_1 вперше втрати професійної працездатності, якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Згідно ч.3 ст. 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі Закон), якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати проводяться з дня звернення.
В п.3 прикінцевих положень Закону зазначено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Ці ж положення Закону знайшли своє вираження і в п.1-2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з наступними змінами та доповненнями.
Як вбачається із справи, ВАТ "Новоазовське АТП-11419" ліквідовано без правонаступництва і тому рішення суду про покладання на Фонд соціального страхування зобов'язань по виплаті позивачу одноразової допомоги є правильним.
Розмір одноразової допомоги, визначений судом, Фондом соціального страхування не оспорюється.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно встановив обставни справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну оцінку і дійшов обгрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_1 своєчасно не отримав одноразову допомогу і звернувся за її виплатою через три роки з дня встановлення втрати
працездатності, то ця допомога, як заборгованість перед позивачем, стягується з правонаступника підприємства - Фонду соціального страхування.
Доводи апеляційної скарги Фонду соціального страхування про те, що підстав для стягнення ОСОБА_1 одноразової допомоги немає, оскільки ця допопомога не призначалася і не виплачувалася позивачеві, колегія судів вважає безпідставними.
Дослідивши довідки ВАТ "Новоазовське АТП-11419" колегія суддів вважає, що позивач своєчасно не отримав одноразову допомогу з вини підприємства, оскільки останньому було відомо про необхідність цих виплат, про що свідчить виплата ОСОБА_1 втраченого заробітку та відповідні перерахунки цих виплат.
При цьому колегія суддів враховує, що в суді першої інстанції представник Фонду соціального страхування заперечував тільки проти вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, а позов про стягнення одноразової допомоги визнавав.
Крім того, з пояснень сторін в судовому засідання вбачається, що Фонд соціального страхування фактично виконав рішення суду та виплатив ОСОБА_1 визначену судом суму в повному обсязі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд розглянув справу у відсутності представника ВАТ "Новоазовське АТП-11419", колегія суддів вважає неспроможними, оскільки на час вирішення спору підприємство було ліквідовано і виключено з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу Фонду соціального страхування і залишити рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі ст. ст. 79, 81 ЦПК України колегія суддів змінює рішення суду в частині стягнення з Фонду соціального, страхування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і, у відповідності з Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року, стягує з Фонду соціального страхування ці витрати в розмірі 1, 50 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоазовському районі Донецької області відхилити.
Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 11 жовтня 2007 року залишити без змін.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоазовському районі Донецької витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1,50 грн. на розрахунковий рахунок № 31219259700001 МФО 834016 ЕДРПОУ 34686537 Банк ГУ ДКУ у Донецької області код бюджетної класифікації 22050000 отримувач Державний бюджет.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.