Справа № 22-ц-326\2008 рік Головуючий у 1 інстанції Харитонова Г.Л.
Категорія 16 Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.
28 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.
суддів Козлова О.М. , Кочегарової Л.М.
при секретарі Лепеха А.С. розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" (далі ВАТ'МЗВМ") до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку, виселення та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням за апеляційною скаргою позивача на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 грудня 2007 року,
встановила:
Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 28 грудня 2007 року позовні вимоги ВАТ"МЗВМ" задоволені частково. ОСОБА_1 визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням у АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ВАТ „МЗВМ" заборгованість за користування житловим приміщенням в сумі 3468 грн.66 коп. в рівних частках з кожного, тобто по 1156 гр. 22 коп.
У задоволенні позову ВАТ „МЗВМ" про виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з кімнати № 50 гуртожитку № 7, розташованого вказаною адресою без надання іншого житлового приміщення - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ"МЗВМ" судові витрати в розмірі 8 гр. 50 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ВАТ „МЗВМ" судові витрати понесені по справі пропорційно задоволеній частині позовних вимог (судовий збір у сумі 120 грн.02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.) - в сумі 34 грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 8 грн.70 коп., а всього 43 грн.51 коп., що складає по 14 грн.51 коп.3 кожного.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення змінити та задовольнити позовні вимоги заводу в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоказаністю обставин, які суд вважає встановленими.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ВАТ"МЗВМ" ОСОБА_4, яка доводи скарги підтримала, перевіривши законність і обгрунтованість рішення в
межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що в 1983 році ОСОБА_1 та двом її неповнолітнім дітям - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 була надана АДРЕСА_1. Оплата за проживання у гуртожитку проводилася відповідачами періодично. Відповідачі фактично займали 5 ліжко-місць, у ВАТ'МЗВМ" не працюють, ОСОБА_3. і ОСОБА_2 у гуртожитку не зареєстровані. З вересня 2005 року ОСОБА_1 в гуртожитку не проживає.
Задовольняючи частково позовні вимоги ВАТ "МЗВМ" про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку та відмовляючи у позові про виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі зобов'язані оплачувати за проживання в гуртожитку за займані три ліжко - місця, виходячи з розмірів оплати, встановлених міською радою і що підстав для виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення немає.
Висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.
Згідно з п. 2 ст. 28 Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні" №280\97 від 21 травня 1997 року і п. 1 постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін /тарифів/" № 1548 від 25. 12. 1996 року, підприємства та організації зобов'язані погоджувати граничні розміри плати громадян за проживання у гуртожитках підприємств установ та організацій незалежно від форм власності з органами місцевого самоврядування.
Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20 жовтня 2006 року узгоджений граничний розмір плати за проживання одного мешканця у АДРЕСА_1 в розмірі 113, 40 грн.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги ВАТ'МЗВМ" про те, що заборгованість по оплаті повинна була розраховуватися судом виходячи з наказу Голови правління ВАТ"МЗВМ" № 434 від 4 грудня 2006 року про встановлення оплати за одне ліжко-місце в сумі 131 грн.40 коп.
Правильним вважається і висновок суду про відсутність підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за 5 ліжко-місць, оскільки позивачем не представлено доказів, що ОСОБА_1 та членам її сім"ї надавалася така жила площа. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справиОСОБА_3 і ОСОБА_2 звільнили одну кімнату і займають 3 ліжко-місця.
Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду в частині відмови ВАТ'МЗВМ" у позові про виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_2 апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не відповідають положенням ст. ст. 124, 125, 132 ЖК України.
З урахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність підстав для виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення .
Той факт, що ОСОБА_1 втратила право користування жилим приміщенням у гуртожитку не дає підстав для виселення її дітей без надання іншого жилого приміщення, оскільки вселення їх у гуртожиток проведено у встановленому законом порядку.
Таким чином, колегія суддів вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В решті частини рішення суду не оскаржувалося.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" відхилити.
Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.