Справа №22 ц - 312 - 2008р. Головуючий у І інстанції Сараев І.A.
Категорія - 23 Доповідач Ігнатоля Т.Г.
Іменем України
28 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецькоі області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Кочегарової Л.М. , Козлова О.М, .
з участю секретаря Лепеха А.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на ухвалу судді Приморського районного суду м. Маріуполя від 26 листопада 2007 року , -
встанови ла :
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Маріуполя від 26 листопада 2007 року задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони відчуження належного ОСОБА_2 майна.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи. На підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_1
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відповідно до ст. 151 - 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, шляхом заборони вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії тощо.
Згідно з ч.2 ст. 151 даного Кодексу у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст. 152 даного Кодексу види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем позовними вимогами.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, і, постановляючи з цього приводу ухвалу, суддя не врахував вимоги процесуального закону і роз»яснення, які містяться у п.1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику
застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до яких єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь - якої з осіб, які беруть участь у справі, в якому повинно бути зазначено, крім іншого, на відчуження саме якого майна повинна бути накладена заборона. Вирішуючи питання про забезпечення позову , суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв» язку з застосуванням відповідних заходів.
Суддя, вирішуючи заяву про забезпечення позову не з»ясував і в оскаржуваній ухвалі не зазначив на відчуження саме якого майна накладено заборону; не врахував, що у разі накладення заборони на відчуження квартири, в якій проживає позивач і яка знаходиться у спільній дольовій власності, порушуються права інших співвласників квартири.
У зв»язку з викладеним, ухвала підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя від 26 листопада 2007 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає.