Справа №22-280/2008 р. Головуючий у 1-ій інстанції Мироненко І.П.
Категорія 34. Суддя - доповідач Дяченко В.М.
18 березня 2008 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючої - Песоцької Л.І.
Суддів - Дяченко В.М. , Костромітіна B.C.
При секретарі - Стрілецькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 7 грудня 2007 року, -
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 7 грудня 2007 року були частково задоволені позовні вимоги сторін про розподіл майна подружжя і за позивачкою було визнано право власності на частину спільного майна подружжя і виділено в користування в натурі пилосос, гараж, пам'ятник, дзеркало, плитку ФЕМ, меблевий гарнітур, вікно, огорожу, дверці і шлак на загальну суму 6250 грн., а також визнано за нею право власності на грошові кошти в сумі 6631, 98 грн.
За відповідачем визнано право власності на частину спільного майна подружжя і виділено в користування в натурі холодильник, автомобіль, чохли на автомобіль, автомобільний магнітофон, антикорозійне покриття, спальний гарнітур, а всього на суму 4420 грн. В рахунок грошової компенсації стягнуто з відповідача на користь позивачки 14349, 48 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1288 грн., а також судовий збір на користь держави в сумі 205, 99, а з позивачки на користь держави недоплачений судовий збір у сумі 5, 99 грн.
Не погоджуючись з цим рішенням і посилаючись в апеляційній скарзі на неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті даного спору.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, позивачку ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3, які заперечували проти скарги, перевіривши матеріали справи у межах апеляційного оскарження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без зміни з таких підстав :
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з
додержанням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно зі ст. ст. 60 ч.1, 61 ч.2 СК України (в редакції чинної на момент виникнення спору), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу.
Відповідно до ст. 70 ч.1 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю сторін або шлюбним договором.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що сторони з 1 січня 2003 року перебували у фактичних шлюбних стосунках, 20 квітня 2004 року зареєстрували шлюб, 27 травня 2006 року припинили шлюбні відносини, а рішенням суду від 12 грудня 2006 року шлюб було розірвано. В період зареєстрованого шлюбу на спільні кошти сторони придбали майно, яке стало предметом спору і зазначене в їх позовних заявах.
Виходячи з того, що позивачкою не надано суду доказів про те, що телевізор, тумба під телевізор і пральна машина придбані за рахунок спільної праці сторін, суд першої інстанції дійшов висновку про виключення цього майна із розділу. В іншій частині на підставі вимог ст. ст. 60, 61 ч.2, 70 СК України та узгодженої сторонами оцінки майна суд дійшов висновку про поділ між сторонами майна та грошових коштів в рівних частках.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися оскільки він відповідає обставинам справи, наданим доказам і нормам матеріального та процесуального права.
У зв'язку з цим колегія суддів не може прийняти до уваги, як безпідставні, доводи відповідача на обгрунтування апеляційної скарги, оскільки ці доводи об'єктивно нічим не підтверджені і спростовуються наданими по справі доказами.
Так в апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильну оцінку спірного майна, але, як вбачається із матеріалів справи, це питання було узгоджено сторонами в судовому засіданні і клопотання про призначення товарознавчої експертизи відповідачем не заявлялося.
Крім того вказує, що суд першої інстанції не врахував ті обставини, що кошти у розмірі 22000 грн. від продажу двох автомобілів, які належали йому на праві особистої власності, частково у розмірі 19400 грн. були використані ним на первісний внесок для придбання спільного з позивачкою автомобіля. Але із матеріалів справи вбачається, що через товарну біржу був проданий лише один автомобіль і доказів про те, що всі кошти від цього були використані на придбання спільного автомобіля не надано, тому суд обґрунтовано виходив із суми 7000 грн., які були визнані позивачкою. Щодо другого автомобіля, то він не може бути визнаний колегією суддів проданим, оскільки на нього відповідачем була видана тільки довіреність на ім*я іншої особи, а сам автомобіль знаходиться у власності відповідача.
Безпідставними є і посилання відповідача, що суд неправильно визначив розмір грошової компенсації за виділене сторонам в натурі майно, оскільки як вбачається із матеріалів справи позивачці було виділено майна на суму 6250 грн., а відповідачу на суму 4420 грн. Загальна сума цього майна складає : 6250 + 4420=10670 грн., а вартість 1/2 його частки складе : 10670 : 2=5335 грн. і у зв'язку з тим, що позивачці виділено майна на суму 4420 грн., то сума доплати, яку вона повинна сплатити відповідачу складає : 5335-4420=915 грн., що правильно визначив і суд першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність прийнятого по справі рішення, тому останнє, як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі ст. 308 ЦПК України, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідача - відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 7 грудня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з цього моменту шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.