Справа №22 ц-274 - 2008р. Головуючий у І інстанції Гаврилова Г.Л.
Категорія - 29 Доповідач Ігнатоля Т. Г.
Іменем України
4 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецькоі області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Козлова О.М. , Кочегарової Л.М. ,
з участю секретаря Стрілецької О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, виконавчого комітету Маріупольської міської ради, управління міського майна Маріупольської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права користування жилим приміщенням, скасування ордеру на вселення у квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло за апеляційною скаргою позивача на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 6 грудня 2007 року, -
встановила:
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 6 грудня 2007 року у задоволенні позовних вимог про визнання права користування жилим приміщенням, скасування ордеру на вселення у квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно з»ясовані обставини, які мають значення для вирішення справи, зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення представника Маріупольської міської ради і виконкому Маріупольської міської ради ОСОБА_4, представника житлово - комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» ОСОБА_5 та представника ОСОБА_2- ОСОБА_6 , які просили відхилити апеляційну скаргу позивача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що спірна однокімнатна АДРЕСА_1, площею 12, 8 кв.м. знаходиться в державному житловому фонді. Наймачем квартири був ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с. 5, 29, 45, 165).
Позивач ОСОБА_1, який є сином померлого ОСОБА_1, прописаний по АДРЕСА_1 за місцем проживання матері.(а.с. 34, 46, 269-270).
Відповідно до особистого рахунку №50, виданого ЖКП «Азовжитлокомплекс» у даній квартирі з 28.12.1980 року був зареєстрованийОСОБА_1, який знятий з реєстрації у зв»язку зі смертю.(а.с. 28).
Відповідно до рішення колегії Орджонікідзевської районної адміністрації від 22.03.2006 року №86/1 з метою поліпшення житлових умов ОСОБА_2., який перебував на квартирному обліку №1 в окремому списку громадян, житло яких погоріло, була надана спірна АДРЕСА_1.(а.с. 276)
Згідно з рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №92 від 19 .04.2006 року ОСОБА_2 був виданий ордер №004820 від 4.05.2006 року на вселення у зазначену квартиру (а.с. 30, 272- 275).
11.09.2006 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на житло на зазначену квартиру (а.с. 65-66).
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не надав суду доказів того, що з травня 2004 року він постійно проживав у спірній квартирі однією сім»єю та вів спільне господарство з ОСОБА_7, виконував обов»язки члена сім»ї щодо оплати квартири; що ним був дотриманий встановлений порядок вселення у квартиру, а його батько за життя визнавав за ним самостійне право користування жилим приміщенням у спірній квартирі.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно перевірив доводи сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у зв»язку з недоведеністю позовних вимог.
Згідно зі ст. 65 Житлового Кодексу України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім»ї, які проживають разом з ним, вселити у займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Відповідно до роз"яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 „ Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України", вирішуючи спори про право користування жилим приміщення осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з"ясувати чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім"ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Враховуючи зазначені вимоги закону, суд вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, на підставі достовірних доказів наданих сторонами і досліджених у судовому засіданні, пояснень допитаних в судовому засіданні свідків. У рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові насідки є вичерпними, відповідають дійсності.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду. Ніяких нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду суду та могли б вплинути на рішення суду позивачем не надано.
Оскільки рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 314 ЦПК України, колегія суддів, -
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-314 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 6 грудня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.