Справа № 22-ц-334\2008 рік Головуючий у 1 інстанції Ястребова Л.В.
Категорія 40 Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.
18 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.
суддів Козлова О.М. , Кочегарової Л.М.
при секретарі Грішко С. В. розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"(далі ВАТ "Укртелеком") про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачки на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 січня 2008 року,
встановила:
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 17 січня 2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення скасувати та задовольнити її позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права. Зазначає, що ВАТ"Укртелеком" знаходиться в стадії приватизації і тому адміністрація не мала права ставити питання про її звільнення за скороченням штату, що вона має переважне право на залишення на роботі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника ОСОБА_2, які доводи скарги підтримали, перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 11 грудня 2006 року позивачка була поновлена на роботі на посаді телефоністки міжміського телефонного зв'язку, 2 класу, дільниці комплексного обслуговування та прийому платежів цеху електрозв'язку № 5 Донецької філії ВАТ "Укртелеком".
Згідно з наказом № 542 від 14 грудня 2006 року займана ОСОБА_1 посада, підлягала скороченню у зв"язку із скороченням штату. Цей факт також підтверджено штатним розкладом по ВАТ "Укртелеком", з якого вбачається, що посада телефоністки міжміського телефонного зв"язку, 2 класу, дільниці комплексного обслуговування на прийому платежів цеху електрозв'язку № 5, на 2007 рік не передбачена.
18 грудня 2006 року був виданий наказ № 716-к про попередження ОСОБА_1 про скорочення її посади з 20 лютого 2007 року.
Як вбачається з актів від 14 грудня 2006 року та 19 грудня 2006 року, позивачка відмовилася від підписання цих наказів.
Від запропонованих їй вакантних посад, станом на 14 грудня 2006 року та на 20 лютого 2007 року, ОСОБА_1 також відмовилася і ці обставини підтверджено відповідними актами.
Згідно з наказом № 63-к від 16 лютого 2007 року, ОСОБА_1 звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням чисельності і штату працівників.
В апеляційному суді ОСОБА_1 не заперечувала, що адміністрація попереджала її про скорочення її посади, про вивільнення її з 20 лютого 2007 року та неодноразово пропонувала пройти їй навчання за іншою спеціальністю, від чого вона відмовилася.
Таким чином, проаналізувавши надані докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням позивачки та запереченням відповідача дав належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права і дійшов обґрунтованого висновку, що звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв"язку із скороченням штату ВАТ "Укртелеком" проведено у відповідності з законом і підстав для поновлення позивачки на роботі та задоволення решти позовних вимог немає.
В апеляційній скарзі позивачка посилалася на те, що адміністрація ВАТ "Укртелеком" не мала права ставити питання про її звільнення з роботи за скороченням штату, оскільки підприємство знаходиться в стадії приватизації.
Однак, з цими доводами колегія суддів не може погодитися виходячи з наступного.
Приватизація ВАТ "Укртелеком" була передбачена Законом України від 13 липня 2000 року „ Про особливості приватизації державного підприємства ВАТ "Укртелеком".
5 липня 2005 року Законом України „Про зупинення дії Закону України "Про особливості приватизації ВАТ "Укртелеком" було зупинено приватизацію підприємства до прийняття нової державної програми приватизації.
Законом України від 11 січня 2007 року „Про внесення змін до деяких законів України", визнані такими, що втратили чинність Закон України "Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та Закон України "Про зупинення дії Закону України "Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".
Дані обставини свідчать про те, що питання щодо приватизації ВАТ «Укртелеком» були призупинені, а потім скасовані і тому, норми закону, які унеможливлюють скорочення чисельності та штату працівників під час приватизації, в даному випадку застосовуванню не підлягають. Тому ВАТ "Укртелеком" вправі було вирішувати питання щодо звільнення ОСОБА_13а п.1 ст. 40 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона має переважне право на залишення на роботі, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі позивачка не навела передбачених законом переваг для неї для залишення на роботі у зв"язку з скороченням її посади.
Посилання позивачки в судовому засіданні апеляційного суду на те, що вона має переважне право на залишення на роботі перед телефоністками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , колегія суддів до уваги не приймає, оскільки перевіряє рішення суду, у відповідності зі ст. 303 ЦПК України, тільки в межах доводів апеляційної скарги (а.с. 266).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не є підставою для скасування рішення з задоволенням позовних вимог ОСОБА_1
На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.