Справа №22 ц - 348 - 2008р. Головуючий у І інстанції Шматко О.О.
Категорія -29 Доповідач Ігнатоля Т. Г.
Іменем України
4 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Козлова О.М. , Кочегарової Л.М. ,
з участю секретаря Стрілецької О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселення, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 27 грудня 2007 року , -
встановила:
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 27 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Усунуті перешкоди ОСОБА_1 у користуванні жилим приміщенням по АДРЕСА_1 шляхом його вселення у зазначену квартиру.
У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь у відшкодування моральної шкоди 1000 грв. відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здісненні права власності і зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити її позов і відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що суд неповно з"ясував обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 і її представника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.05.2000 року (а.с. 11). В період шлюбу на підставі ордеру, виданого виконкомом Маріупольської міської ради 29.06.2000 року ОСОБА_1 була виділена двокімнатна АДРЕСА_1. Як член сім»ї у дану квартиру поселилася та була в ній прописана дружина позивача -ОСОБА_2 (а.с. 12).
У 2001 році сторони перейшли проживати у АДРЕСА_1 до батька відповідачки для здійснення догляду за ним, а свою квартиру у зв»язку з важким матеріальним становищем здавали в оренду за договором піднайму. 1 жовтня 2002 року на підставі договору купівлі - продажу, який був посвідчений Донбаською товарною біржею, АДРЕСА_1була продана, а виручені гроші витрачені на потреби сім»ї. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 1.12.2004 рокуОСОБА_2 є власником АДРЕСА_1(а.с. 52-53).
У грудні 2006 року шлюбні відносини між сторонами були припинені, а у вересні 2007 року шлюб розірваний. З квітня 2007 року позивач залишив квартиру, відповідачка замінила замки на вхідних дверях спірної квартири, внаслідок чого виник спір.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням і вселення у квартиру та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про зняття ОСОБА_1 з реєстрації у спірній квартирі, суд виходив з того, що ОСОБА_1, як член сім»ї ОСОБА_2, який не проживає у спірній квартирі з квітня 2007 року, має право користування квартирою і не може бути знятий з реєстраційного обліку, оскільки не проживає в ній через поважні причини.
В рішенні суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи; висновки суду про встановлені обставини відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема, поясненями свідків, актом ТОВ «Житло -Гарант» від 28.11.2007 року про проживання у спірній квартирі ОСОБА_1 до квітня 2007 року, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 24 вересня 2007 року про розірвання шлюбу між сторонами (а.с. 48-54), посвідченням ОСОБА_1 та довідкою ТОВ «Житло - Гарант» про те, що він користується пільгами, встановленими законодавством, як учасник бойових дій в Афганістані і цими пільгами користуєтьсяОСОБА_2 при оплаті квартири, як його дружина (а.с. 9, 10), заявоюОСОБА_1 до Орджонікідзевського районного відділу міліції М. Маріуполя про прийняття до ОСОБА_2 заходів з метою усунення перешкод в користуванні спірною квартирою ( а.с. 14).
При вирішенні спору судом правильно застосовані норми матеріального права.
Згідно зі ст. 405 ЦК України члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 156 ЖК України , члени сім»ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку ( квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку( квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
До членів сім»ї власника будинку( квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку ( квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником квартири ( будинку) і колишнім членом його сім»ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст. 162 цього Кодексу
Згідно з ч.3 ст. 64 цього Кодексу, якщо особи перестали бути членами сім»ї наймача, але продовжують проживати в займаному приміщенні, вони мають такіж права і обов»зки, як наймач і члени його сім»ї.
Таким чином, суд першої інстанції повно, всебічно і об»єктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін та наданим доказам дав належну оцінку, правильно застосував матеріальний закон і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 з поважних причин не мав змоги користуватися спірним житлом у зв»язку з чим за ним зберігається право проживання в спірній квартирі і тому, він підлягає вселенню до квартири з одночасною відмовоюОСОБА_2 у задоволенні позову про зняття позивача з реєстраційного обліку у спірній квартирі.
Не погоджуючись з рішеннямОСОБА_2 посилалася на те, що ОСОБА_1 добровільно залишив квартиру і не мав наміру в неї вселятися, однак, ці доводи є неспроможними.
Як пояснював в судовому засіданні позивач, ОСОБА_2 стала проживати у спірній квартирі з іншим чоловіком -ОСОБА_4, з яким мала намір одружитися, і між ним таОСОБА_4 склалися неприязні відносини, внаслідок чого він залишив квартиру у квітні 2007 року і вимушено проживає за іншою адресою.
Зазначені обставини ОСОБА_2 не спростовані.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які тягнуть за собою скасування рішення суду.
Оскільки судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312-314 ЦПК України, колегія суддів, -:
ухвалила:
Апеляційну скаргуОСОБА_2 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 грудня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.