Справа №11-268/08 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вельмик А.Є.
Категорія ст. 186 ч.3 КК України Доповідач Ткаченко В.Л.
Ухвала
Іменем України
08 квітня 2008 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів: Широкопояса Ю.В., Ткаченка В.Л.
з участю прокурора Руденна В.І.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2. на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 лютого 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителяАДРЕСА_1, непрацюючого, несудимого,-
засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1. обчислено з моменту приведення вироку у виконання.
Запобіжний захід йому залишено попередній - підписка про невиїзд.
Як визнав суд, 02.06.2007 року, близько 01.00 години, в м. Бердичеві ОСОБА_1., з метою відкритого викрадення чужого майна, неподалік кафе «Три товстуни», розташованого по вул. Косовського, умисно наніс один удар кулаком в обличчя та один удар ногою по ногах ОСОБА_3., заподіявши йому легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я, тобто, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Від нанесених ударівОСОБА_3. впав на землю, а ОСОБА_1., скориставшись цим, підійшов до нього і шляхом ривка, з плеча, відкрито викрав сумочку, в якій знаходилось майно ОСОБА_3, що завдало значної шкоди потерпілому, а саме на загальну суму 28615 гривень.
У своїх апеляціях засуджений ОСОБА_1. та його захисник ОСОБА_2порушують питання про пом'якшення призначеного засудженому покарання та обра'ння йому міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, а саме, як вказує захисник, із застосування ст. 75 КК України. При цьому, засуджений ОСОБА_1. посилається на те, що причиною вчинення ним злочину була незнайома дівчина, яка йому сподобалася, і з якою розмовляв потерпілий Перегуда. Крім цього зазначає про те, що потерпілий не захотів спілкуватися із ним щодо цієї дівчини, і це його роздратувало, а так як потерпілий фізично сильніший за нього, то він, щоб помститися йому, вирішив забрати у нього сумку. Також засуджений посилається на те, що перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не думав про наслідки вчиненого. Після цього хотів піти до потерпілого та попросити в нього пробачення, але зрозумівши, що він вчинив злочин, та злякавшись відповідальності, цього не зробив. Крім того він посилається на свій молодий вік, закінчення ним політехнічного коледжу, працює, до кримінальної та адміністративної відповідальності ніколи не притягувався, на обліку у нарколога не перебуває, повністю визнав свою вину, вибачився перед потерпілим і відшкодував йому завдану шкоду. А сам потерпілий в судовому засіданні, просив не обирати йому міру покарання пов'язану із позбавленням волі.
Захисник вважає, що призначенеОСОБА_1. покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. При цьому зазначає, що суд не в повній мірі врахував молодий вік засудженого, його позитивну характеристику, з'явлення із зізнанням. Крім цього вказує і те, на, що посилався у своїй апеляції засуджений, та вважає обране покарання своєму підзахисному суворим, і яке не буде сприяти його виправленню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали доводи своїх апеляцій, міркування прокурора щодо залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та завдало йому значної шкоди ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 67 КПК України.
Так, обставини пограбування потерпілого й заподіяння йому легких тілесних ушкоджень визнав сам засуджений ОСОБА_1. в ході досудового та
3
.судового слідства, підтвердивши показання потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5. Судово-медичною експертизою встановлено, що потерпілому Перегуді заподіяно легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я .
Дії засудженого відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфіковані за цим обвинуваченням за ч. 3 ст. 186 КК України.
Отже, наведені в апеляціях доводи засудженого та його захисника про те, що у нього не було умислу на викрадення майна потерпілого, а лише був намір поговорити з потерпілим про незнайому йому дівчину, є надуманими і спростовуються зібраними у справі доказами.
Крім цього, посилання засудженого та його захисника щодо викрадення сумки потерпілого з метою помсти останньому, вказують на відсутність справжнього щирого каяття у вчиненні цього тяжкого злочину, яке припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність. А як видно з апеляції самого засудженого, його дії та високі слова направлені лише на уникнення справедливого покарання, та вказують на не усвідомлення протиправності та суспільної небезпечності своїх злочинних дій.
Покарання засудженомуОСОБА_1. обрано у відповідності із ст. 65 КК України, з врахуванням ступені тяжкості злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім цього, суд врахувавши обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і тих, на які є посилання в апеляціях, обґрунтовано та вважаючи його необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, призначив засудженому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 186 КК України. З таким покаранням, погоджується і колегія суддів, а підстав для його пом'якшення не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2. залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.