справа №2-6121/07
(заочне)
10 жовтня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Грушицького А.І.
при секретарі Олексюк ТВ.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Луцької міської ради Волинської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Заяву мотивує тим, що відповідно до договору купівлі продажу від 3 грудня 1996 року йому належить на праві власності цілий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1. Позивачем було проведено добудову до будинку відкритої веранди (а-2) та надбудову мансардного поверху, а також побудовано сарай (1-1) і сарай-прибудову (і). Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок та надвірні будівлі та споруди належить позивачу на праві приватної власності. На підставі ст. 376 ЦК України позивач просить суд визнати за ним право власності на самочинно добудовані відкриту веранду (а-2) та надбудову мансардного поверху, а також збудовані сарай (1-1) і сарай-прибудову (і) поАДРЕСА_1
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з вищенаведених підстав, просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
За погодженням з представником позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЩІК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 3 грудня
1996 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори за Ш 4-4326, позивачу належить на праві власності цілий житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 11). Позивачем було самочинно проведено добудову до будинку відкритої веранди (а-2) та надбудову мансардного поверху (1-9), а також побудовано сарай (1-1) і сарай-прибудову (і), що стверджується штампом у технічному паспорті (а.с. 19-20). Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок та надвірні будівлі та споруди належить позивачу на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 9 червня
1997 року зі змінами, внесеними рішенням Луцької міської ради від 26 липня 2002 року № 2/2.
Постановою № 233 від 20 серпня 2007 року про адміністративне правопорушення у сфері містобудування позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за
порушення ст. 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з проведенням самочинного будівництва (а.с. 8).
Відповідно до заключения ТАПМ „Волиньархпроект" про відповідність дійсним державним будівельним, санітарно-гігієнічним та протипожежним нормам самочинної реконструкції з розширенням житлового будинку та самочинно побудованих двох господарських будівель в АДРЕСА_1 планування, конструктивні елементи та габарити приміщень житлового будинку після самочинної його реконструкції з розширенням та самочинно побудованих двох господарських будівель в АДРЕСА_1, згідно вимог ДБН В 2.2-15-2005 „Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН В.2.5-20-2001 „Газопостачання" та ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" відповідають дійсним державним будівельним, санітарно-гігієнічним та протипожежним нормам (а.с. 15-16).
Як вбачається з листа санітарно-епідеміологічної станції м. Луцька та Луцького району від 07.08.07 № 5.1/1067 за результатами розгляду матеріалів самочинного будівництва порушень вимог санітарних норм і правил не встановлено (а.с. 12). Листом ГУМНС України у Волинській області від 08.08.07 № 4/4993 погоджено протипожежні відстані від самочинно збудованої господарської будівлі та надбудованого мансардного поверху до сусідніх будівель і споруд (а.с. 13). Паспорт кольорового вирішення фасадів погоджено в управлінні містобудування і архітектури Луцького міськвиконкому (а.с. 26).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом встановлено, що позивач на належній йому на праві власності земельній ділянці здійснив самочинне будівництво, оскільки будівельні роботи проводилися без належного дозволу. Враховуючи, що визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване, не порушує права інших осіб, позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 10,11,58,60,215 ЦПК України, на підставі ст. 376 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме самочинно добудовані відкриту веранду (а-2) та надбудову мансардного поверху (1-9), а також сарай (1-1) і сарай-прибудову (і) по вАДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом
Волинської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.