09.12.13р. Справа № 904/5819/13
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 92500,92 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Лосєв Д.В., дов. №52-16/119 від 29.12.12 року, представник;
від відповідача: Русанова В.В., дов. №30 від 01.01.2013 року, юрисконсульт 1 категорії юридичного сектора.
Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області та просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" збитки у сумі 92500,92 грн. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються як Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів, так і укладеним між ними договором № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці від 06.11.2008 року.
У вересні 2012 року на під'їзну колію Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" при станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на адресу позивача подавалися вагони під вивантаження та навантаження. Облік часу перебування вагонів на під'їзній колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" здійснювався станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 19092958, 22092987, 22092989, 24093009, 24093012, 25093018, 25093020, 25093022, 26093034, 27093039, 26093032, 26093033. За вказаними відомостями відповідачем за користування вагонами нарахована та списана з особового рахунку позивача плата у сумі 77084,10 грн. (без ПДВ), що підтверджується переліками, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відвантаження, видачі вантажів і додаткових зборів №20120926 від 26.09.2012 року, №20120928 від 28.09.2012 року, №20120927 від 27.09.2012 року, №20120923 від 23.09.2012 року, №20120925 від 25.09.2012 року, №20120920 від 20.09.2012 року.
Позивач зазначає, що відмовився від підписання вказаних відомостей плати за користування вагонами, оскільки плата нарахована та списана з особового рахунку позивача відповідачем неправомірно, чим позивачу завдано матеріальних збитків у сумі 92500,92 грн. (з ПДВ).
Нарахування та списання плати за користування вагонами за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 19092958, 22092987, 22092989, 24093009, 24093012, 25093018, 25093020, 25093022, 26093034, 27093039, 26093032, 26093033 позивач вважає безпідставним з наступних підстав.
Відповідно до актів про затримку вагонів №29 від 14.09.2012 року, №73 від 17.09.2012 року, №13 від 18.09.2012 року, №34 від 18.09.2012 року, №25 від 23.09.2012 року, №6 від 24.09.2012 року, №5 від 23.09.2012 року затримка вагонів відбулася з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг, які прибули на адресу позивача і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу. Між тим, протягом вересня 2012 року на під'їзну колію ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відповідачем подавались вагони з перевищенням максимальної переробної спроможності, яку мав можливість позивач навантажити відповідно до укладеного між сторонами договору. Тому, відповідно до пункту б) статті 121 Статуту Залізниць України та пункту 4 Правил користування вагонами та контейнерами позивач звільняється від плати за користування вагонами.
Позивач стверджує, що власні порожні вагони не є вантажем, об'єктами нарахування плати за користування вагонами можуть бути лише завантажені вагони, які затримуються залізницею в очікуванні їх подання під вивантаження чи перевантаження, але аж ніяк не порожні вагони, тому посилається на безпідставність нарахування плати за користування вагонами.
За актами затримки вагонів форми ГУ-23а вагони, що прямували на адресу позивача, затримувалися відповідачем на станціях: Новоблочна, Мудрьона, Чортомлик, Марганець Придніпровської залізниці, які не є станціями ані призначання, ані підходу, у зв'язку з чим відповідачем неправомірно утримано плату за користування вагонами, що надходили на адресу позивача із вказаних станцій.
Вагони, які були затримані за актами про затримку вагонів №29 від 14.09.2012 року, №73 від 17.09.2012 року, №13 від 18.09.2012 року, №34 від 18.09.2012 року, №25 від 23.09.2012 року, №6 від 24.09.2012 року, №5 від 23.09.2012 року знаходились на станціях затримки до моменту видачі наказів про затримку певний час.
В актах про затримку вагонів форми ГУ-23а містяться численні порушення законодавства, що свідчить про порушення порядку затримки вагонів, а відтак підстав для нарахування плати за користування вагонами немає.
Документи, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами, складені із порушенням норм чинного законодавства, тому не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.
Враховуючи, що вина позивача у затримці вагонів на шляху прямування відсутня, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав, а також зауважив на наявності вільних проміжків часу між прибуттям вагонів та їх затримкою, що у зв'язку з наявністю вільних колій на станції призначення, порушенням відповідачем вимог ЄТП щодо часу, встановленого на обробку, використанням під накопичення колій не призначених для цього, а також неправомірним знаходженням на коліях поїздів, з якими не проводились жодні технологічні операції - була знижена пропускна спроможність не тільки станції призначення, але і станцій підходів до неї, у зв'язку з чим відповідачем не доведена правомірність затримки вагонів на підходах до станції призначення.
Відповідач проти позову заперечує та, посилаючись на статті 134 - 136 Статуту залізниць України, вказує на те, що позивачем подано позов з пропуском строку позовної давності. Також, відповідач звертає увагу на те, що господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/1859/13 прийнято рішення між тими ж сторонами з тих же підстав та з того ж предмету спору, тому провадження у справі № 904/5819/13 підлягає припиненню за пунктом 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Також відповідачем наданий відзив із запереченнями по суті позовних вимог, у якому підстави позову він вважає такими, що не звільняють його від матеріальної відповідальності. Затримку вагонів і нарахування плати за користування вагонами відповідач вважає законними і обґрунтованими.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов з наведених у відзиві підстав.
Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2013 року (суддя Ємельянова О.О.) з призначенням її до розгляду у судовому засіданні на 20.08.2013 року.
Указом Президента України № 503/2013 від 06.09.2013 року суддю Ємельянову О.О. переведено у межах п'ятирічного строку на посаду судді господарського суду Харківської області у зв'язку з чим відповідно до пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматичний розподіл справи № 904/5819/13 за результатом якого справа була передана для розгляду судді Коліснику І.І.
Розгляд справи призначався на 24.10.2013 року, 06.11.2013 року, 18.11.2013 року, 03.12.2013 року, 09.12.2013 року
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2013 року строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 09.12.2013 року.
У судовому засіданні 09.12.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
06 листопада 2008 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладений договір № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).
Відповідно до пункту 16 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних копій станції Допоміжна (пункт 6 договору).
Цей договір укладається терміном на 5 років і діє з 11.12.2008 року до 10.12.2013 року включно (пункт 21 договору).
За наказом № 363 від 18.09.2012 року (05:40 год.) були затримані на станції Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці прийняті до перевезення вагони через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до наказу № 363 від 18.09.2012 року затримані вагони №№ голова 59952911 хвіст 56917826 у кількості 24 вагонів, індекс поїзда 4673-45-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 1132.
За наведеним фактом станцією Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №34 від 18.09.2012 року (а.с. 203 том 2).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 82 від 18.09.2013 року.
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 18.09.2012 року о 06 год. 00 хв. (а.с. 202 том 2).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 34 від 18.09.2012 року вагони, що прибули 17.09.2012 року о 08:45 год., відправлені поїздом № 3502 24.09.2012 року о 00 год. 10 хв.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки і до закінчення часу затримки.
За наказом № 340 від 14.09.2012 року (15:40 год.) були затримані на станції Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці прийняті до перевезення вагони через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до наказу № 340 від 14.09.2012 року затримані вагони №№ голова 56542319 хвіст 56125065 у кількості 64 вагонів, індекс поїзда 4127-72-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2110 (а.с. 205 том 2).
За наведеним фактом станцією Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 29 від 14.09.2012 року (а.с. 206 том 2).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 70 від 14.09.2013 року (а.с. 207 том 2).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 14.09.2012 року о 16 год. 00 хв. (а.с. 208 том 2).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №29 від 14.09.2012 року вагони, що прибули 12.09.2012 року о 04:15 год., відправлені поїздом № 2110 15.09.2012 року о 20 год. 25 хв.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки і до закінчення часу затримки.
За наказом № 358 від 17.10.2012 року (13:50 год.) були затримані на станції Новоблочна Придніпровської залізниці прийняті до перевезення вагони через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до наказу № 358 від 17.10.2012 року затримані вагони №№ голова 57415036 хвіст 50058692 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4671-315-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 3565 (а.с. 209 том 2).
За наведеним фактом станцією Новоблочна Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 73 від 17.09.2012 року (а.с. 210 том 2).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 73 від 17.09.2013 року.
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 17.09.2012 року о 14 год. 20 хв. (а.с. 214 том 2).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 73 від 17.09.2012 року вагони, що прибули 17.09.2012 року о 13:40 год., відправлені поїздом № 3507 20.09.2012 року о 18 год. 55 хв.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки і до закінчення часу затримки.
За наказом № 388 від 23.09.2012 року (12:50 год.) були затримані на станції Марганець Придніпровської залізниці прийняті до перевезення вагони через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с. 215 том 2).
Відповідно до наказу № 388 від 23.09.2012 року затримані вагони №№ голова 53188140 хвіст 51805901 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4700-199-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2701.
За наведеним фактом станцією Марганець Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 від 23.09.2012 року (а.с. 217 том 2).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 657 від 23.09.2013 року (а с. 216 том 2).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 23.09.2012 року о 14 год. 05 хв. (а.с. 218 том 2).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 від 23.09.2012 року вагони, що прибули 22.09.2012 року о 05:45 год., відправлені поїздом № 2701 24.09.2012 року о 02 год. 59 хв.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки і до закінчення часу затримки.
За наказом № 389 від 24.09.2012 року (03:20 год.) були затримані на станції Марганець Придніпровської залізниці прийняті до перевезення вагони через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с. 219 том 2).
Відповідно до наказу № 389 від 24.09.2012 року затримані вагони №№ голова 56596752 хвіст 56810898 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4700-235-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2123.
За наведеним фактом станцією Марганець Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 6 від 24.09.2012 року (а.с. 222 том 2).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 658 від 24.09.2013 року (а.с. 220 том 2).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 24.09.2012 року о 14 год. 00 хв. (а.с. 221 том 2).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 6 від 24.09.2012 року вагони, що прибули 24.09.2012 року о 00:43 год., відправлені поїздом № 2123 25.09.2012 року о 09 год. 33 хв.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки і до закінчення часу затримки.
За наказом № 347 від 15.09.2012 року (18:53 год.) були затримані на станції Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці прийняті до перевезення вагони через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с. 223 том 2).
Відповідно до наказу № 347 від 15.09.2012 року затримані вагони №№ голова 56040504 хвіст 56919491 у кількості 54 вагонів, індекс поїзда 4011-78-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2104.
За наведеним фактом станцією Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 31 від 15.09.2012 року (а.с. 225 том 2).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 №71 від 15.09.2013 року (а.с. 224 том 2).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 15.09.2012 року о 20 год. 20 хв. (а.с. 226 том 2).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 31 від 15.09.2012 року вагони, що прибули 15.09.2012 року о 02:35 год., відправлені поїздом № 2104 16.09.2012 року о 07 год. 00 хв.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки і до закінчення часу затримки.
За наказом № 356 від 17.09.2012 року (10:30 год.) були затримані на станції Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці прийняті до перевезення вагони через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с. 227 том 2).
Відповідно до наказу № 356 від 17.09.2012 року затримані вагони №№ голова 62007844 хвіст 55081186 у кількості 33 вагонів, індекс поїзда 4673-44-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 3506.
За наведеним фактом станцією Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 33 від 17.09.2012 року (а.с. 229 том 2).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 74 від 17.09.2013 року (а.с. 230 том 2).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 33 від 17.09.2012 року вагони, що прибули 17.09.2012 року о 00:52 год. та 19.09.2012 р. о 05.35 год, , відправлені поїздом № 3502 24.09.2012 року о 00 год. 10 хв.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки і до закінчення часу затримки.
За наказом № 368 від 18.09.2012 року (10:40 год.) були затримані на станції Мудрьона Придніпровської залізниці прийняті до перевезення вагони через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с. 231 т ом 2).
Відповідно до наказу № 368 від 18.09.2012 року затримані вагони №№ голова 55709323 хвіст 53138210 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4671-342-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 3562 (а.с. 231 том 2).
За наведеним фактом станцією Мудрьона Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 13 від 18.09.2012 року (а.с. 232 том 2).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 1211 від 18.09.2012 року (а.с. 233 том 2).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 18.09.2012 року об 11 год. 00 хв. (а.с. 234 том 2).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №13 від 18.09.2012 року вагони, що прибули 18.09.2012 року о 08:42 год., відправлені поїздом № 3521 20.09.2012 року о 22 год. 00 хв.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки і до закінчення часу затримки.
За наказом № 386 від 23.09.2012 року (12:30 год.) були затримані на станції Чортомлик Придніпровської залізниці прийняті до перевезення вагони через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с. 235 том 2).
Відповідно до наказу № 386 від 23.09.2012 року затримані вагони №№ голова 54689914 хвіст 56527534 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4671-371-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 3554.
За наведеним фактом станцією Чортомлик Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 25 від 23.09.2012 (а.с. 236 том 2).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 794 від 23.09.2013 року (а.с. 237 том 2).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 23.09.2012 року о 13 год. 30 хв. (а.с. 238 том 2).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 25 від 23.09.2012 вагони, що прибули 20.09.2012 року о 05:01 год., відправлені поїздом № 3551 24.09.2012 року о 06 год. 55 хв.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки і до закінчення часу затримки.
За затримку вагонів на станціях Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Марганець, Мудрьона, Чортомлик (станціях підходу до станції призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці) через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням ним колій від вантажу, що прибув на його адресу, за увесь час знаходження спірних вагонів на станціях затримки відповідачем нарахована плата за користування вагонами у сумі 92500,92 грн. з ПДВ, яка включена до відомостей плати за користування вагонами ф. ГУ- 46 №№ 19092958, 22092987, 22092989, 24093009, 24093012, 25093018, 25093020, 25093022, 26093034, 27093039, 26093032, 26093033. Відомості плати за користування вагонами працівниками Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не були підписані, оскільки позивач не погодився з нарахуванням плати за користування вагонами. За вказаним фактом відповідач склав відповідні акти.
За відсутності письмових заперечень зі сторони позивача у вигляді написання зауважень на відомості плати за користування вагонами відповідачем була списана з особового рахунку Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плата за користування вагонами у сумі 92500,92 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку та не заперечується сторонами.
Причиною виникнення спору є незгода позивача із списанням плати за користування вагонами з особового рахунку Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у сумі 92500,92 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача як завдані збитки.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною включаються до складу збитків та підлягають відшкодуванню особою.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (роз'яснення Вищого господарського суду України від 01.04.1994 року за № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди"; Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, за І півріччя 2013 року).
Враховуючи матеріали справи, зважаючи на підстави, наведені позивачем у позовній заяві, суд не вбачає в діях відповідача наявності протиправної поведінки та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (із змін. і доп.) (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюються договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 розділу ІІІ Правил).
Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (пункт 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Державним підприємством "Придніпровська залізниця" відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за №340/16356) розрахована плата за користування вагонами, затриманими на станціях Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Марганець, Мудрьона, Чортомлик Придніпровської залізниці відповідно до актів про затримку вагонів ф. ГУ-23а № 29 від 14.09.2012 року, № 73 від 17.09.2012 року, № 13 від 18.09.2012 року, № 34 від 18.09.2012 року, № 25 від 23.09.2012 року, № 6 від 24.09.2012 року, № 5 від 23.09.2012 року, № 31 від 15.09.2012 року, № 33 від 17.09.2012 року за відомостями форми ГУ-46 №№ 19092958, 22092987, 22092989, 24093009, 24093012, 25093018, 25093020, 25093022, 26093034, 27093039, 26093032, 26093033.
Державним підприємством "Придніпровська залізниця" списана з особового рахунку Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плата за користування спірними вагонами у загальній сумі сумі 92500,92 грн. з ПДВ, розрахована за вказаними відомостями форми ГУ-46.
Відповідно до статті 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.
Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.
Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.
Платежі за перевезення експортно-імпортних вантажів здійснюються згідно з міжнародними угодами та чинним законодавством.
У разі несвоєчасного внесення вантажовідправником, вантажоодержувачем, експедитором належної плати, зборів та штрафів справляється пеня за кожний день затримки у розмірі, встановленому законодавством. Відправка, видача вантажів можуть бути затримані до внесення платежів. За час затримки відправник, одержувач, експедитор сплачують за користування вагонами (контейнерами) залізниці плату, передбачену статтею 119 цього Статуту.
Згідно з пунктом 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (із змін. і доп.) /зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 864/5085/ (далі - Правила розрахунків) розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору.
Згідно з договором залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
За пунктом 2.6 Правил розрахунків розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Пунктом 2.7. Правил розрахунків передбачено, що на кожного платника розрахунковий підрозділ складає перелік документів, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів у двох примірниках. Перший примірник переліку після прийняття вантажу до перевезення (або видачі) надається платнику через залізничну станцію. Другий примірник переліку залишається в справах розрахункового підрозділу. Сплата додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, провадиться в такому самому порядку через розрахунковий підрозділ незалежно від терміну видачі вантажу станцією.
Сторони свої відносини щодо проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги врегулювали умовами договору № ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі - договір про організацію перевезень).
За пунктом 2.4. договору про організацію перевезень (з урахуванням змін відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.01.2007 року) вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню безготівкову оплату залізниці за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці № 26038000002001 у Дніпропетровській філії "Експрес-Банк" м.Дніпропетровськ МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828.
Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. У разі наявності заборгованості, пені, першочергово погашається заборгованість і пеня.
Пунктом 3.2. договору про організацію перевезень (в редакції додаткової угоди №16 від 29.06.2011 року) передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця відображає в особовому рахунку використання вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних первинних документів, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).
З наведеного вбачається, що списання з особового рахунку Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за відомостями ф. ГУ-46: №№19092958, 22092987, 22092989, 24093009, 24093012, 25093018, 25093020, 25093022, 26093034, 27093039, 26093032, 26093033 плати за користування вагонами у сумі 92500,92 грн. з ПДВ відбулося відповідно до чинного законодавства та умов договору № ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
З огляду на встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, суд відхиляє доводи позивача, наведені у позові.
Так, за умовами статей 46, 47, 119 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
При цьому, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за первинними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагону (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт, тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 14 розділу 2 Тарифного керівництва 1.
Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній.
Приписами пункту 6.2. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачено, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів.
Відповідно до пункту 1.6. роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 (зі змінами та доповненнями) № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Отже, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.
Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.
При цьому, зайнятість приймально-відправних колій по станції Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів від відповідача, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції. Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 року № 5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Посилання позивача на те, що, що за актами затримки вагонів форми ГУ-23а вагони, що прямували на адресу позивача, затримувались відповідачем на станціях, які не є станціями призначення та не є підходом до станції призначення, є безпідставними, оскільки відповідно до Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії, підписаного Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та Державним підприємством "Придніпровська залізниця", відображені вищевказані перегони, що примикають до станції Кривий Ріг, а не станції підходу, а станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзду.
Посилання позивача на те, що відповідач міг прийняти спірні вагони на одну, з будь-яких інших колій станції є безпідставним, оскільки спірні вагони могли бути прийняті тільки на 10-ти коліях, на яких, відповідно до Технологічного процесу станції могли проводитися операції, пов'язані з технічним та комерційним оглядом вагонів. Надане відповідачем Положення про зайнятість колій по станції призначення Кривий Ріг спростовує твердження позивача щодо можливості доставити спірні вагони на одну з цих колій за весь час їх затримки, починаючи з моменту їх прибуття на станції затримки.
Стосовно відсутності вини позивача у зайнятості всіх колій і, відповідно, можливості відповідача подати спірні вагони на іншу колію та наявності тимчасово вільних колій, використання їх за призначенням, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень Р. ІІ Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ВАТ "ПівдГЗК" (далі - ЄТП), обробка вагонів по прибуттю і по відправленню здійснюється тільки після огородження составу. Перед виконанням робіт, пов'язаних з обробкою вагонів, прийомоздавальник станції і працівник вагонного господарства зобов'язані упевнитися в огородженні колії, на якій знаходяться вагони, згідно встановленого порядку.
Пунктами 6.1, 21.6 Технологічного процесу роботи станції Кривий Ріг (далі - Технологічний процес) передбачено: "Колії №№ ІІ, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, Іб, 14 станції Кривий Ріг обладнані пристроями дистанційного огородження рухомого складу. Пристрої огороджують рухомий склад при технічному обслуговуванні, комерційному огляді, виконанні ремонту від можливого наїзду на нього пересувної одиниці шляхом відведення стрілки, що примикає до колії, в огороджувальне положення".
Згідно з п. 1.1 Розділу І ЄТП усі колії станції електрифіковані, крім колії № 7. З огляду на відсутність на даній колії контактної мережі, на ній, відповідно до Технологічного процесу роботи станції Кривий Ріг, проводиться комерційний огляд цистерн та їх наливних пристроїв.
Отже, колію № 7 не пристосовано до приймально-здавальних операцій з відкритим рухомим складом, її призначено для закритого складу.
Колії №№ ІІ, ІІА, ІА, відповідно до ЄТП та Технологічного процесу, є головними та призначені для пропуску вантажних і пасажирських поїздів.
Підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Договору та ЄТП, у той час як незабирання позивачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ГУ-23, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України.
Накопичення вагонів згідно ЄТП редакції 2003 року має проводитись на колії № 18, однак відповідно до Технічно-розпорядчого акту станції Кривий Ріг редакції 2010 року колія № 18 є витяжною, тому накопичення вагонів на колії № 18 є неприпустимим, воно проводиться на передбачених положенням зайнятості приймально-здавальних коліях.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями укладеного між сторонами договору та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції позивачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.09.2013 року у справі № 904/2287/13.
Отже, позивачем наданими доказами, наявними у матеріалами справи, не доведено вину відповідача у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг, що призвело до неможливості своєчасного забирання вагонів та вивільнення позивачем колій і, відповідно, покладення на нього відповідальності за збитки є безпідставним.
Твердження позивача щодо неправомірного нарахування плати за користування вагонами у зв'язку з подачею локомотивом відповідача вагонів понад переробну спроможність позивача спростовується матеріалами справи та суперечить пункту 16 договору від 06.11.2008 року за № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч про експлуатацію залізничної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг ДП "Придніпровська залізниця", згідно якого встановлено, що позивач вивозить вагони з під'їзної колії власним локомотивом. Залізниця своїм локомотивом вагони для ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не подає.
За змістом пункту 121 Статуту залізниць та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, окрім іншого, лише у разі подання саме локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.
Суд виходить з того, що позивачем подано позов в межах позовної давності в силу наступного.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначається транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Тобто, вказані норми посилаються на можливість застосування транспортних статутів лише стосовно умов перевезення вантажів та відповідальності суб'єктів за цими перевезеннями.
Господарський кодекс України відносно до Цивільного кодексу України є систематизованим законодавчим актом, який регулює особливості господарських відносин. Водночас, Господарський Кодекс України є загальною нормою по відношенню до Статуту залізниць України, який регулює відносини, що стосуються перевезення залізничним транспортом.
Стаття 315 Господарського кодексу України за своїм змістом та суттю також є спеціальною нормою, яка регулює позовну давність, у тому числі початок та умови її перебігу за вимогами, що витікають із договорів перевезення вантажу залізничним транспортом.
Отже і стаття 315 Господарського кодексу України і статті 134, 136, 137 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання позовної давності.
Однак, Статут залізниць України був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 і останні зміни в нього вносились Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 року № 1973.
Господарський кодекс України, який за своєю правовою природою є законом України, був прийнятий Верховною радою України 16.01.2003 року № 436-ІV і набув чинності з 01.01.2004 року. Тобто, вказаний Кодекс прийнятий вищим законодавчим органом держави і, по-перше, має вищу юридичну силу у порівнянні з нормами Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, а по-друге - прийнятий пізніше ніж вказаний Статут, а відтак при наявності колізії спеціальних норм повинні застосовуватись спеціальні норми, які містяться у акті вищої юридичної сили або більш пізнього прийняття. Тобто в даному випадку норми статті 315 Господарського кодексу України є визначальними у питанні визначення строків позовної давності.
У той же час стаття 4 Цивільного кодексу України імперативно встановлює, що якщо постанова Кабінету Міністрів України (і відповідно затверджені нею норми) суперечить положенням цього кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
Враховуючи, що положення Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, які регулюють початок перебігу позовної давності у випадку подання позовів до залізниць суперечать спеціальній нормі - закону, а саме - статті 315 Господарського кодексу України, то необхідно застосовувати положення вказаного закону.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися поряд з загальною спеціальна позовна давність (частина 1 статті 258 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом, визначеним статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом (частина 7 статті 261 Цивільного кодексу України).
Статут залізниць України за своєю правовою природою не є законом.
Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України, а відтак застосування до спірних правовідносин положень статей 134, 136 Статуту в частині, що суперечить Господарському кодексу України є помилковим.
Таким чином, до обставин справи застосуванню підлягають приписи частини 4 статті 315 Господарського кодексу України, якою передбачено право заявника звернутись до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для відповіді на неї.
Системний аналіз чинного законодавства і зокрема статті 315 Господарського кодексу України свідчить, що пред'явлення претензії є правом і не має зобов'язального характеру, а строк для її направлення не є пресічним.
Частинами 1 - 4 статті 315 Господарського кодексу України встановлено, а підпунктом 4.7.1. пункту 4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтись протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутись до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.
Претензію від 13.12.2012 року за № 52-16/83 (а.с. 29 -33 том 2) позивач направив відповідачу 14.12.2012 року (а.с. 28 том 2), яку останній отримав 24.12.2012 року (а.с. 4 том 2). Отже, трьохмісячний строк розгляду претензії спливає 24.03.2013 року. На момент звернення з даним позовом до суду - 25.07.2013 року відповіді на претензію позивач не отримав. Відповідно строк позовної давності за даною позовною заявою починає свій перебіг з 25.03.2013 року і спливає 25.09.2013 року. Позов подано 25.07.2013 року, тобто в межах позовної давності.
Крім того, за змістом статті 261 Цивільного кодексу України та відповідно до пункту 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. За наслідками розгляду справи винних дій відповідача у порушенні прав позивача не встановлено.
Що стосується правової позиції відповідача про припинення провадження у цій справі за пунктом 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, то вона не приймається до уваги з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
У процесі розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/1859/13 спір між сторонами стосувався стягнення безпідставно отриманих коштів згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, а не відшкодування завданих збитків за нормами глави 25 Господарського кодексу України внаслідок списання ДП "Придніпровська залізниця" з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування спірними вагонами. Тобто, мали місце інші підстави позову та й інший предмет спору, оскільки заявлялась до стягнення значно більша сума - 734200,37 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.12.2013 року.
Суддя І.І. Колісник