ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21684/13 04.12.13
За позовомЛьвівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи"
Простягнення 15 920 грн.
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача - Оленюк С.Л. за дов. № 13/08-2685 від 02.10.2013 року до 02.10.2014 року
Від відповідача - не з'явився
Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" про стягнення 15 920, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року, порушено провадження у справі № 910/21684/13, розгляд справи призначено на 04.12.2013 року.
04.12.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надішли документи по справі.
04.12.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відповідач на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив.
Судом оголошено про перехід розгляду справи по суті.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України чинне, та оплата щодо штрафу та пені не здійснювалась.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що відповідачу ухвала суду направлялась на юридичну адресу та неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судовому засіданні складений протокол, який долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 04.12.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно з рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14 грудня 2012 № 143 (далі - рішення) визнано, що суб'єкт вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації у встановлені головою Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України строки та накладено штраф у розмірі 8000, 00 грн.
Рішення з повідомленням Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.12.2012 №13/03-3636 отримане суб'єктом 24.12.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване) Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Львів 5 № 79005 0631189 2.
Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що відповідач у межах строку (25.12.2013-25.02.2013), який був визначений для сплати штрафу, що накладений згідно з рішенням, не здійснив його сплату, рішення відповідачем не оскаржено, а тому позивачем нараховано з 26.02.2013 по 02.05.2013 року пеню в розмірі 7920, 00 грн.
Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від субєктів господарювання, обєднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.
Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, основним завданням Антимонопольного комітету України є, зокрема, участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
У відповідності п. 1 ч. 3 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Згідно ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Також з ч. 2 цієї статті вбачається, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням.
Згідно з п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Частиною другою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу в строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи рішення позивача є чинним та ніким не оспореним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 8000 грн. штрафу підлягають задоволенню повністю.
Відповідач накладений на нього штраф у визначений строк не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Суд погоджується з розрахунком суми пені, наданого позивачем, який розраховано за відповідний період прострочення сплати штрафу з 26.02.2013 по 02.05.2013 року.
Враховуючи, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України вимоги позивача про стягнення пені в сумі 7920, 00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 6, код ЄДРПОУ 33894928) до загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106) штраф у розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.), пеню у розмірі 7920,00 грн. (сім тисяч дев'ятсот двадцять грн. 00 коп.).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 6, код ЄДРПОУ 33894928) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили
Повний текст рішення складено (у зв'язку з лікарняним): 16.12.2013 року.
Суддя О.Є. Блажівська