03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А
Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/ 13267 /2013 р. Головуючий у 1 інстанції - Кравець Д.І.
Доповідач - Мараєва Н.Є.
4.12.2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м.Києва в складі :
Головуючого - Мараєвої Н.Є.,
Суддів - Андрієнко А.М.., Іванченка М.М,
При секретарі - Онищенко О.С.
Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві
Цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 4.10.2012 р.
в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, 3-особа
із самостійними вимогами : ОСОБА_4
про припинення права власності і стягнення компенсації
та за позовом 3-особи : ОСОБА_4 до ОСОБА_2
про припинення права власності і стягнення компенсації
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 4.10.2012 р. задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, 3-особа із самостійними вимогами : ОСОБА_4 про припинення права власності і стягнення компенсації; та задоволено позов 3-особи : ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права власності і стягнення компенсації.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати зазначене рішення ОСОБА_2 просить зазначене рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності, ОСОБА_5 - 1/6 ч., ОСОБА_2 - Ѕ ч., ОСОБА_3 - 1/6 ч., ОСОБА_4 - 1/6 ч., що підтверджується листом № 19539 Київського міського БТІ та реєстрації прав власності на об»єкти нерухомого майна від 3.06.2005 р. (с.133. т.3).
Згідно технічного паспорта, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, спірна квартира без урахування балкону (3,8 кв.м) має загальну площу 58,4 кв.м, житлову 37,3 кв.м, складається з двох кімнат пл..18,0 кв.м та 19,3 кв.м і підсобних приміщень - коридору, ванної кімнати, туалету, кухні загальною площею 21,1 кв.м (а.с.237, т.3).
Судом також встановлено, що позивачка та 3-особа ОСОБА_4 через неприязні стосунки з відповідачкою не мають змоги володіти та користуватись своїми частками у спірній квартирі, оскільки, не мають до неї доступу.
Крім того, позивачка та третя особа зазначали, що відповідачка протягом тривалого часу мешкає в м.Москві і здає вказану квартиру в оренду, таким чином використовуючи і їх частки, чим порушує їх права (позивача та третьої особи) як співвласників спірної квартири.
Згідно положень гл.26 (Право спільної власності) ЦК України володіння, користування і розпорядження частково власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених прав мають рівні права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 р. №20, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, чи яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Згідно висновку № 1382/11-15 судової будівельно-технічної експертизи КНДІСЕ від 10.10.2011 р., виділити в натурі частики співвласників 1/6 та 1/6 в квартирі АДРЕСА_1, відповідно до вимог нормативної документації, не є можливим в зв»язку із недостатньою загальною площею для влаштування відокремлених квартир (а.с.64-71, т. 4).
Згідно висновку № 861/862/12-42 судової будівельно-технічної експертизи КНДІСЕ від 16.08.2012 р. ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 в цінах на момент проведення дослідження, становить 1 128 000 грн. 00 коп.; а ринкова вартість 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 становить 188 000 грн. 00 коп. (а.с. 127-133 т. 4).
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивачка та третя особа як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, зокрема, що виділ у натурі їх часток із спільного майна є неможливим, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки та третьої особи підлягають задоволенню.
При ухваленні рішення судом також було враховано матеріальний стан відповідачки щодо спроможності відшкодування позивачці та третій особі вартості їх часток у спірній квартирі.
Так, із зустрічного позову відповідачки (а.с. 97, 98, т.3), який, у зв'язку із повторною її неявкою (як позивача по зустрічному позову) ухвалою від 04.10.2012 р. був залишений без розгляду,- відповідачка не заперечувала щодо припинення права власності позивачки та третьої особи на їх частки з відшкодуванням нею грошової компенсації вартості часток. Тобто, відповідачка має матеріальну можливість та бажання сплатити позивачу та третій особі грошову компенсацію вартості їх часток у квартирі.
Такі висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи, підтверджуються матеріалами справи.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд повно з"ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 4.10.2012 р. - залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :