№ апеляційного провадження:22-ц/796/15432/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Величко Т.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а
11 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Семенюк Т.А.
Суддів : Кравець В.А., Музичко С.Г.
При секретарі : Круглику В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 поданої через представника ОСОБА_5 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення боргу, -
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із такою ухвалою заявник подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою забезпечити позов шляхом накладення арешту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вважаючи, що судом при винесенні ухвали допущено порушення норм процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що у жовтні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення боргу, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 29 березня ОСОБА_4 позичала ОСОБА_6 гроші строком до 1 квітня 2013 року в сумі 10000 доларів США, що на день подачі позову еквівалентно 79 900 грн. Зазначила, що оскільки на день подання позову відповідач не повернула зазначені кошти, то борг повинен повертатися з урахування 3% річних. Просила суд стягнути з ОСОБА_6 загальну суму боргу позики з урахуванням 3% річних та індексу інфляції за зобов'язанням у сумі 538444,63 грн. Крім того просила суд стягнути з ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
16 жовтня 2013 року позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись в обґрунтування заяви на те, що відповідачу на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1, оскільки є підстави вважати, що зазначена квартира може бути відчужена, що у подальшому може утруднити виконання рішення, просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку , адреса якою буде встановлена після надання запиту.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За положеннями ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів на підтвердження своїх вимог, доказів щодо належності зазначеного майна відповідачці.
Проте з таким висновком суду повною мірою погодитися не можна.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачка заявляла клопотання про витребування відомостей щодо належності квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки відповідачці, проте, суд, не вирішивши заявлене клопотання про направлення відповідних запитів для встановлення належності майна ОСОБА_6, дійшов висновку про відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до Святошинського районного суду м. Києва на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд питання.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді