№ 22-ц/796/15813/2013 Головуючий в І інстанції: Саадулаєва А.І.
5 грудня 2013 року Апеляційний суд міста Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Кирилюк Г.М.
ПанченкаМ.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання договору укладеним та скасування наказу, -
У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ДТГО «Південно-західна залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання договору укладеним та скасування наказу.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2013 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
В суді апеляційної інстанції представник ДТГО «Південно-західна залізниця» - Тягнирядко О.М. проти апеляційної скарги заперечувала, просила суд рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2013 року залишити без змін.
ОСОБА_2, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у його відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволеннявиходячи із наступного.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_2 працював у відокремленому підрозділі Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця» з 1990 року, зокрема на посаді начальника поїзда з 1995 року.
З 3 липня 2000 року позивач переведений на контрактну форму трудового договору, що підтверджується копією його трудової книжки.(а.с. 5-6)
3 липня 2000року, 11 липня 2005року та 3 липня 2008року між Вагонною дільницею станції Київ-Пасажирський та ОСОБА_2 укладено контракти № 118, № 1335, № 847. (а.с. 18-32)
З матеріалів справивбачається, що позивач був попереджений про закінчення дії контракту № 847 від 3 липня 2008 року. (а. с. 34)
3липня 2013 року наказом відокремленого підрозділу Вагонної дільниці станції - Київ-Пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця» № 1736/ос, позивач звільнений з роботи за п. 2 ст. 36 КЗпП Україниу зв'язку із закінченнямстроку трудового договору. (а.с. 7)
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України(далі КЗпП України) особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Законом України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 року
№273/96-ВРпередбачено, щотрудові відносини працівників залізничного транспорту загального користування регулюються на підставі Кодексу законів про працю України, Положення «Про дисципліну працівників залізничного транспорту України», іншими актами законодавства України про працю. Працівники залізничного транспорту загального користування, які здійснюють обслуговування пасажирів, працевлаштовуються на підприємства пасажирського залізничного транспорту загального користування за контрактною формою трудового договору. Перелік категорій працівників залізничного транспорту, які працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку категорій та посад працівників залізничного транспорту, які працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору» від 15 липня 1997 року № 764, до переліку категорій та посад працівників залізничного транспорту, які працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору відноситься - начальник пасажирського поїзда.
Отже, укладення вищезазначених контрактів з позивачем було проведено згідно вимогдіючого законодавства.
Згідно із ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Як вбачається із матеріалів справи, контракт між позивачем та відповідачем був укладений декілька разів, проте, даний контракт був укладений на виконання Закону України «Про залізничний транспорт» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку категорій та посад працівників залізничного транспорту, які працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору» від 15 липня 1997 р. № 764, оскільки, обов'язковою умовою для працевлаштування начальника пасажирського поїзда, є укладення строкового договору - контракту, який носить строковий характер.
Крім того, у самих контрактах визначено термін дії контракту на конкретний строк, з яким погоджувався і позивач укладаючи зазначені контракти.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо того, що трудові договори, що були переукладені між позивачем та відповідачем не є такими, що укладені на невизначений строк.
Відповідно до п.п. 21, 23 Контракту з працівником № 847 від 3 липня 2008 рокувизначено строк дії контракту з 3липня 2008 року до 3 липня 2013 року. Контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Умови цього контракту можуть змінені тільки за згодою сторін, шляхом укладання додаткової угоди, яка є невід'ємною часткою контракту.
Пунктом 24 постанови КМУ «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору»від 19 березня 1994 року № 170, передбачено, що за два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.
Разом з тим, доказів які б підтверджували, що позивач чи відповідач виявили згоду на продовження або укладення на новий строк контракту суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про визнання трудового договору та наказу незаконними є безпідставними та не підлягають задоволенню, а у зв'язку із цим не підлягають задоволенню і позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу як похідні від них.
Доводи апеляційної скарги з приводу незаконності наказу про звільнення з формальних підстав, а саме у зв'язку із тим, що стаття 36 КЗпП України не містить пунктів а лише частини, а тому звільнення позивача на підставі
п. 2 ст. 36 КЗпП України є незаконним - є такими, яким судом першої інстанції дана належна оцінка, а тому на правильність висновків суду не впливають.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та є безпідставними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
З огляду на викладене та у зв'язку із тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права апеляційна скарга має бути відхилена.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : І.М. Вербова
Судді : Г.М. Кирилюк
М.М.Панченко