"12" грудня 2013 р.Справа № 916/2267/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І.
(відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 13.11.2013р. №972 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Невинчана Н.С., за довіреністю №5 від 15.05.2013р.
від відповідача: Слюсар М.М., за довіреністю №13 від 02.01.2013р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця"
на рішення господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року
по справі №916/2267/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА"
до відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця"
про стягнення 8791,30 грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця" 8791,30 грн. вартості недостачі вантажу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року у справі №916/2267/13 (суддя Гут С.Ф.) позов ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА" до ДП „Одеська залізниця" задоволено, з ДП „Одеська залізниця" на користь позивача стягнуто 8791,30 грн. вартості недостачі вантажу та 1720,50 грн. судового збору.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, які встановлені в актах загальної форми та у комерційному акті про наявність поглиблень вантажу, свідчать про наявність підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника, при цьому, ДП „Одеська залізниця" не довело суду належними доказами, що нестача у вагоні №67898163 виникла з незалежних від неї причин.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач (ДП „Одеська залізниця"), в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задовольнити позовних вимог ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА" відмовити в повному обсязі, з посиланням при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.
Представник позивача (ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА") у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких позивач просить залишити апеляційну скаргу ДП „одеська залізниця" без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Згідно з розпорядженням в.о. голови суду від 13.11.2013р. №972 розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією у складі головуючого судді Журавльова О.О., суддів Ярош А.І., Савицького Я.Ф.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2013р. зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці ПАТ „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА" (правонаступником якого є ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА") (вантажовідправник, позивач) на адресу ТОВ „Трансінвестсервіс" (вантажоодержувач) було відправлено вантаж (антрацит) у вагонах №67898163 та №63791354 у кількості 138600 кг, що підтверджується залізничною накладною №48604912.
Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника, навалом, нижче бортів, вантаж у вологому стані, вантаж такий, що змерзається. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.4.1, 4.3.8 гл.1, вагони є власністю ДП „Дарницький ВРЗ". Вантаж промаркований вапном, висота завантаження відмічена фарбою всередині вагону. Проведено профілактику, шляхом промаслення бортів та підлоги вагону.
12.03.2013р. при надходженні вагону на станцію Знам'янка Одеської залізниці складено акт загальної форми №6508, яким встановлено, що при огляді вагону №67898163 встановлено, що відповідно до документу зазначається, що вантаж навантажено навалом, нижче бортів, розмір навантаження відносно бортів не вказано. Фактично вантаж навантажено навалом, нижче бортів на 200 мм. Поверхня вантажу має воронкоподібне поглиблення за ходом над 1-2 люками, довжиною 2500 мм, шириною на всю ширину вагону, глибиною до підлоги. Наявне захисне маркування вапном, в місці поглиблення маркування відсутнє. Каток не застосовувався. Просипання вантажу відсутнє. Об'єм кузову 73 м.куб. Зазори з ліва закладені паклею та дошками. Глухі торцеві стінки решти люків щільно зачинені. Вагон відщеплено на ваги перевірку.
12.03.2013р. на станції Знам'янка Одеської залізниці складено акт загальної форми №6502, яким встановлено, що при прибутті вагону №67898163 та зваженні на тензометричних вагах виявлено різницю у вазі мінус 9300, поверхня вантажу має воронкоподібні поглиблення. Наявні старі сліди просипання вантажу, на момент прибуття просипання відсутнє. Нещільне прилягання кришок, зліва 1, 2 люків за ходом наявні зазори: між кришками люків з ліва за ходом поперечні балки завширшки 40 мм, довжиною на всю довжину кришок люків. Зазори закладено за допомогою дощок та паклі. Глухі торцеві стінки, решта люків щільно зачинено. За висновком вагонного майстра Григорьєва, після усунення зазорів вагон може слідувати до призначення. Вагон затримано для перевірки.
Матеріалами справи встановлено, що 12.03.2013р. на станції Знам'янка Одеської залізниці складено акт про технічний стан вагона (контейнера) №75, відповідно до якого вагон №67898163 визнано технічно справним, однак зазначено, що наявне не щільне прилягання кришок: зліва 1, 2 люків за ходом наявні зазори: між кришками люків з ліва за ходом поперечні балки завширшки 40 мм, довжиною на всю довжину кришок люків. Вантажовідправник несправність до навантаження бачити міг, проте заходи по забезпеченню схоронності вантажу не прийняв. Втрата вантажу можлива.
13.03.2013р. на станції Знам'янка Одеської залізниці було складено комерційний акт АА №023212/100, в якому встановлено, що на підставі актів загальної форми №6502 та 6508 від 12.03.2013р. ст. Знам'янка Одеської залізниці було проведено комісійне переважування вагону №67898163 на 150-т вагонних вагах станції Знам'янка Одеської залізниці. По документу значиться, що вантаж навантажений навалом, нижче бортів, розмір навантаження відносно висоти бортів не вказано, вага: тара 22400 кг, нетто 70200кг. При перевірці виявлено, що вантаж навантажений навалом нижче бортів 200 мм. На поверхні вантажу мається воронкоподібне заглиблення за ходом поїзда над 1-2 люками довжиною 2500 мм, шириною на всю ширину вагону, глибиною до підлоги. Просипання вантажу відсутнє. Наявні сліди старого просипання вантажу. Щілини між кришками 1, 2 люків і поперечними балками зліва за ходом поїзда шириною 40мм, на всю довжину кришок закладені паклею та дошками. В вагоні глухі торцеві стінки решти люків щільно зачинені. Об'єм кузову 73 м.куб. Каток не застосовувався. При зважуванні виявлено: брутто 84400 кг, тара з документу 22400 кг, нетто 62000 кг, що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 8200 кг. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститися міг. На станції призначення під час видачі вантажу різниці у вазі проти вказаного комерційного акту не виявлено.
Відповідно до переуступного напису вантажоодержувача на залізничній накладній №48604912 від 10.03.2013р., зробленого директором ТОВ „Трансінвестсервіс" та головним бухгалтером ТОВ „Трансінвестсервіс", який скріплено печаткою ТОВ „Трансінвестсервіс", вантажоодержувач передав право на пред'явлення претензій та позовів ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА".
З наявної в матеріалах справи довідки вантажовідправника вбачається, що вартість вугілля марки „АМ" у вагоні №67898163, складає 1293,60 грн. за 1 тону. Окрім того, з вказаної довідки вбачається, що вартість нестачі, враховуючи відсоток природної втрати та погрішності ваг, складає 6796 кг, відповідна вартість нестачі вугілля складає 8791,30 грн.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Згідно із ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
В силу вимог ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.2 ст. 307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА" (який є правонаступником ПАТ „Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА") (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ТОВ ТОВ „Трансінвестсервіс".
Як вбачається із залізничної накладної завантаження вантажу у вагон №67898163 здійснювалось відправником (позивач), а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст.32 Статуту залізниць України, згідно з якою навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.
Відповідно до п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. №01-08/71 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)" придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
Виходячи із наведеного, відправник зобов'язаний визначити не технічний стан вагону, а його придатність у комерційному відношенні для перевезення конкретного вантажу у комерційному відношенні.
Необхідно врахувати, що статтею 32 Статуту передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з урахуванням Технічних умов.
Пунктом 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.
У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.
У Додатку 14 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення містяться правила розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах з вимогами до розміщення і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, в т.ч. вимогами щодо підготовки вагону до завантаження, вимогами щодо забезпечення схоронності вагонів при завантаженні і вивантаженні вантажів, вимогами щодо засобів кріплення вантажів у ваганах.
При цьому, однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є також технічна справність вагону, а в силу вимог ст. 31 Статуту залізниць України подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери зобов'язана залізниця. Водночас у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон, відправник повинен відмовитись від його використання. Аналогічна позиція міститься і у п.3.9 Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснень президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Приймаючи до уваги обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що комерційний акт від 13.03.2013р. АА №023212/100, який засвідчує наявність поглиблень та відсутність маркування у місцях поглиблення, може підтверджувати те, що недостача у спірному вагоні, навантаження до якого здійснювалось навалом, є результатом втрати вантажу під час перевезення, при цьому ДП „Одеська залізниця" не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин.
Водночас, дослідивши матеріали і обставини справи, враховуючи норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що навантаження відправником вантажу в даному випадку здійснювалось у не підготовлений для перевезення вугілля вагон з ознаками непридатності в комерційному відношенні (із зазорами, які могли призвести до витікання вантажу) та без вжиття заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
З огляду на встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що недостача вантажу у вагоні виникла внаслідок неправомірних дій як перевізника так і вантажовідправника, таким чином колегія суддів приходить до висновку про наявність обопільної вини перевізника так і вантажовідправника за втрату вантажу у рівних частинах по 50% від загальної вартості недостачі вантажу з кожного: з перевізника - за втрату частини вантажу в процесі перевезення та з вантажовідправника - за навантаження вугілля в комерційно несправний вагон, не вжиття заходів щодо запобігання видуванню та висипанню вантажу, та що не відмовився від використання комерційно несправного вагону.
При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що в п.13 оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007р. №01-8/917 закріплено, що вартість втрати, нестачі або пошкодження вантажу у разі укладання договору постачання (купівлі-продажу) через посередників має бути визначена відносно залізниці - за ціною вантажовідправника, а відносно відправника - за ціною посередника або постачальника.
Договір перевезення конкретного вантажу укладається між залізницею та вантажовідправником, тому ст.ст. 115, 133 Статуту залізниць України визначають вартість вантажу на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Ці норми регулюють визначення суми відшкодування за втрачений або пошкоджений з вини залізниці вантаж, у разі, якщо відшкодування здійснюється за рахунок перевізника, про що зазначено у п.2.8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601.
Згідно з п.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псуванні вантажу необхідно виходити зі ст.ст. 22,623 ЦК України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкоджену або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника)".
Дослідивши матеріали справи, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ДП „Одеська залізниця" повинна відшкодувати позивачу вартість нестачі вантажу у вагоні №67898163 з врахуванням довідки вантажовідправника в сумі 4395,65 грн. без ПДВ:
((70,2 т - 2%) - 62 т / 2) * 1293,6 грн.
За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА" на суму 4395,65 грн..
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця" слід частково задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року у справі №916/2267/13 - частково скасувати.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця" задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року у справі №916/2267/13 скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:
„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА" до Державного підприємства „Одеська залізниця" задовольнити частково:
Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА" (94637, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, б. 51, код ЄДРПОУ 00179648) вартість недостачі вантажу в сумі 4395 (чотири тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 65 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити."
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „НАГОЛЬЧАНСЬКА" (94637, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, б. 51, код ЄДРПОУ 00179648) на користь Державного підприємства „Одеська залізниця"(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 430 (чотириста тридцять) грн. 13 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 16 грудня 2013 року.
Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов Я.Ф. Савицький А.І. Ярош