ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/7197/13 26.11.13
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій
області;
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії
Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Донецького
регіонального управління;
про стягнення 140 864, 42 грн.
О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: Чернюк В. В., представник, довіреність № 13-11-12309 від 27.09.2013 р.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Донецького регіонального управління про стягнення боргу з орендної плати в сумі 34 8778, 93 грн., пені в сумі 1 825, 73 грн., неустойки в сумі 104 159, 76 грн. відповідно до договору оренди № 1088/2003 від 29.08.2003 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 р. (суддя Підченко Ю. О.) позовні вимоги задоволено: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Донецького регіонального управління на користь державного бюджету борг з орендної плати в сумі 34 878,93 грн., пеню в сумі 1 825,73 грн., неустойку в сумі 104 159,76 грн., 2 817,29 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/7197/13 залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року, господарським судом 17.09.2013 року видано відповідні накази у справі № 910/7197/13.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року та рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 року по справі № 910/7197/13 скасовано в частині присудження до стягнення неустойки в сумі 104 159,76 грн. та відповідного розміру судових витрат, справу № 910/7197/13 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. У решті позовних вимог - вищевказані рішення та постанову залишено без змін.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року № 04-1/1155 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", справа № 910/7197/13 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2013 року було прийнято справу № 910/7197/13 до провадження, розгляд справи призначено на 19.11.2013 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 р. відкладено розгляд справи до 26.11.2013 р.
Позивач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, однак своїх повноважних представників в судове засідання 26.11.2013 не направив.
Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні 26.11.2013 та просив у позові відмовити повністю.
Відповідач позов не визнає, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:
- орендодавець отримує із строкового платного користування майно не раніше дати підписання акта приймання - передачі, відповідно до приписів п. п. 2.1., 2.4. договору;
- з урахуванням специфіки роботи орендаря звільнити приміщення з моменту отримання листа орендодавця неможливо;
- проведений розрахунок неустойки здійснено з наступного дня після отримання відповідачем листа про припинення договору оренди.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, далі орендодавець, та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Донецького регіонального управління, далі орендар, було укладено договір оренди № 1088/2003 від 29.08.2003 року, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 606, 3 кв. м., далі об'єкт оренди, яке розташовано за адресою: 85200, м. Дзержинськ, вул. Енгельса, 2, та знаходиться на балансі державного підприємства "Дзержинськвугілля", далі балансоутримувач.
Відповідно до п. 2.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди за актом приймання-передавання орендованого майна від 29.08.2003 року. Майно, за приписами п. 2.4. договору, у разі його припинення, повертається орендарем на балансоутримувачу, аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю, та вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Вказане кореспондується з обов'язком орендаря щодо повернення майна, визначеним у п. 5.7. договору.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку-серпень 2003 року - 3506, 81 грн.
У вказаний пункт договору сторонами внесено зміни відповідно до укладеної додаткової угоди № 1 від 11.11.2009 року, за змістом якої орендна плата визначається на підставі змін, внесених Постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2006 року № 1846 до Постанови Кабінету міністрів України від 04.10.1995 року № 786 "Про методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного мана" і становить за базовий місяць розрахунку грудень 2006 року -10 215, 48 грн.
Згідно з пунктом 3.2. договору орендна плата за кожен наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Приписами п. 3.3 договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % відповідно щомісяця не пізніше 25 числа місяця, що кореспондується з обов'язком орендаря, викладеним у п. 5.2. договору.
Пунктом 10.8. договору встановлено, що чинність договору припиняється внаслідок: закінчення строку на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого достроково за взаємною згодою сторін, достроково за рішенням арбітражного суду; у разі порушення договору; банкрутства орендаря, та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 10.1 договору оренди строк дії договору 3 роки, з 29.08.2003 року по 29.08.2006 року.
В п.10.6 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду», ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України та п. 10.6. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, договір оренди № 1088/20003 від 29.08.2003 року неодноразово пролонгувався в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду», ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України до 29.08.2009 року та в подальшому до 29.08.2012 року.
З посиланням на приписи ст. 785 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю у сумі 104 159, 76 грн.
Вищезазначену вимогу позивач мотивує несвоєчасним поверненням орендованого майна, оскільки, як стверджує позивач, 29.08.2012 року договір оренди між сторонами припинився, а майно відповідно повернуто не було.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обв'язку щодо повернення речі, наймодавець (орендодавець) має право вимагати від наймача (орендаря) сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Умови припинення договору визначено сторонами у пункті 10.8, де вказано, що договір оренди може бути припинено, у тому числі, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Так, листом № 11-06-05-08357 від 29.08.2012 року орендодавець надіслав на адресу орендаря заяву про припинення дії договору оренди.
Зазначену заяву було отримано представниками орендаря 05.09.2012 року, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення
Майно вважається поверненим орендарем з моменту підписання сторонами, зазначеними в п. 2.4. цього договору, акта приймання-передачі.
Спірне нерухоме майно, 29 листопада 2012 року було повернуто балансоутримувачу в задовільному стані, про що складено акт прийому-передачі приміщення.
З посиланням на приписи статті 785 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 06.09.2012 року по 29.11.2012 року в сумі 104 159, 76 грн.
За приписами статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 2.4. договору визначено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором.
Пунктом 2.1 зазначеного договору оренди передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Виходячи з наведеного орендодавець отримує майно зі строкового платного користування не раніше дати підписання акта приймання-передачі майна, іншого порядку повернення майна з оренди договором не передбачено.
У постанові Вищого господарського суду України від 31.10.2013 року у даній справі колегія суддів зврнула увагу на те, що строк негайного виконання зобовязання у законодавчому порядку не визначений і такий термін слід оцінювати судом як розумний строк, у межах якого орендар здатний вчинити дії з повернення майна, а тому посилання відповідача у справі на неспроможність банківської установи повернути орендоване майно в день припинення договору оренди шляхом відмови орендодавця від продовження договору, судами попередніх інстанкцій не оцінені як обставини заперечення позовних вимог.
З цією метою ухвалою господарського суду від 19.11.2013 року було зобов'язано відповідача надати суду достатні докази про настання обставин, з якими відповідач пов'язує неспроможність банківською установою повернути орендоване майно в день припинення договору оренди.
На виконання вказаної ухвали відповідачем надані докази про настання обставин неспроможності банку повернути орендоване майно в день припинення договору оренди, які залучені до матеріалів справи.
Суд дійшов висновку, що передбачена договором оренди умова про продовження договору оренди на новий термін за мовчазної згоди сторін і умова про припинення договору за заявою сторони про відмову від продовження договору не містять погодженого сторонами строку, необхідного для повернення орендованого майна.
У відповідності до ч. 9 ст. 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про прийняття уповноваженим органом банку рішення про закриття відокремленого підрозділу в семиденний строк після прийняття такого рішення та про фактичне припинення його діяльності - триденний строк.
Згідно ст. 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Правління банку зобов'язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів.
Відповідно до п. 4.1 Постанови Правління Національного банку України від 08.09.2011 р. № 306 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного Банку України» зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.10.2011 за № 1203/19941, Банк зобов'язаний у двотижневий строк після затвердження подати до національного банку повідомлення щодо прийнятого рішення про закриття відокремленого підрозділу в строк, визначений статтею 23 Закону, із наданням копії відповідного рішення уповноваженого органу банку. Це повідомлення має містити найменування, внутрішньобанківський реєстраційний код, місцезнаходження відокремленого підрозділу, посилання на рішення уповноваженого органу банку про припинення діяльності філії/відділення, представництва, орієнтовну дату припинення здійснення філією/ відділенням банку операцій.
Банк зобов'язаний інформувати клієнтів філії/відділення про припинення діяльності філії/відділення із зазначенням місця переведення вкладів та рахунків, контактних телефонів, за якими можна отримати всю необхідну інформацію та роз'яснення.
Банк повідомляє Національний банк у строк, визначений статтею 23 Закону, та державного реєстратора про фактичне припинення діяльності відокремленого підрозділу банку.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ (ч. 1 ст. 785 ЦК України). Так як строк негайного виконання у законодавчому порядку не визначений, суд вважає, що такий термін слід оцінювати судом як розумний строк, у межах якого орендар здатний вчинити дії з повернення майна.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що звільнення орендованого приміщення банківською установою наступного дня після отримання листа орендодавця про припинення договору оренди є фізично не можливим, а тому проведений позивачем розрахунок неустойки здійснений з 06.09.2012 року є необґрунтованим.
З огляду на все вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 104 159, 76 грн. є такими, що не підлягають задоволення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 104 159, 76 грн відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 09.12.2013 р.