ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17564/13 05.12.13
За позовом Фізичної особи-підприємця Галілея Анатолія Степановича
До Приватного підприємства «Нива-В.Ш.»
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Верона Груп»
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
3. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України
Про визнання недійсними та скасування результатів прилюдних торгів
Суддя Ващенко Т.М.
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Власова О.В. представник за довіреністю № б/н від 30.08.13.
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: не з'явився
Від третьої особи-3: Рубель І.В. представник за довіреністю № 27-4.4/4.4/1933 від 21.12.12.;
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Галілея Анатолія Степановича (далі - позивач) до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» (далі - відповідач) про визнання недійсними та скасування результатів прилюдних торгів, які проведені 22.07.13. Приватним підприємством «Нива-В.Ш.» з реалізації арештованого нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, буд. 49, а саме: нежитлових будівель загальною площею 1 766,90 кв.м (адміністративна будівля, літ. «А-2», інвентарний номер 066, гараж, літ. «Б», інвентарний номер 067, магазин, літ. «А-3», інвентарний номер 066), яке належить фізичній особі-підприємцю Галілею А.С., які оформлені протоколом проведення прилюдних торгів № 13/27/1 від 22.07.13. та актом державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Пінського Ю.В., прийнятого за результатами проведення прилюдних торгів нерухомим майном, що знаходиться за адресою: Запоріжжя, вул. Ілліча, буд. 49, від 22.07.13.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що повідомлення про прилюдні торги було опубліковано виключно на сайті Держінформ'юсту і жодним іншим способом не було доведено до відома позивача та не відповідало вимогам п. 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25.10.99. № 68/5. Крім того, позивач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.07.13. у справі № 914/2572/13 було накладено арешт на нерухоме майно, що належить Фізичній особі-підприємцю Галілею Анатолію Степановичу на праві власності, в т.ч. і на спірне майно. Далі позивач вказує на те, що всупереч мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.07.13. у справі № 914/2572/13, третьою особою-3 не було вчинено жодних дій по зупиненню виконавчого провадження № 22844169 та скасуванню прилюдних торгів. Крім вказаного, за твердженням позивача, відповідачем було порушено вимоги ч. 1 та ч. 5 ст. 43 ЗУ «Про іпотеку».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.13. порушено провадження у справі № 910/17564/13, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Верона Груп» (далі - третя особа-1).
08.10.13. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав додаткове правове обґрунтування позовних вимог.
08.10.13. представником третьої особи-1 через відділ діловодства суду подано письмові пояснення по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.10.13. подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, з підстав вказаних в відзиві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.13. на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі в розгляді справи № 910/17564/13 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - третя особа-2) та Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - третя особа-3), розгляд справи відкладено на 22.10.13.
Представником позивача в судовому засіданні 22.10.13. подано письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні 22.10.13. представником третьої особи-3 подано письмові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.13. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29.10.13.
В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/17564/13 призначено до розгляду на 05.12.13.
05.12.13. представником позивача подано додаткові письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні 05.12.13. представник позивача своє клопотання про відкладення розгляд справи, подане 04.12.13. через відділ діловодства суду, не підтримав. Проте, підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.
Представник третьої особи-3 в судовому засіданні 05.12.13. проти позову заперечував.
Представники відповідача та третіх осіб-1, 2 в судове засідання 05.12.13. не з'явились, заяв чи клопотань не подали і не надіслали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третіх осіб-1, 2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/17564/13.
В судовому засіданні 05.12.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-3, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.10. у справі № 25/184-09 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» в особі Дніпропетровської філії до Фізичної особи-підприємця Галілея А.Є., Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Будівел» та Приватного підприємства «Стройсервіс-2000» та стягнуто солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 10 984 303,17 грн.
24.11.10. на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.10. № 25/184-09 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову ВП № 22844169 про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з невиконанням рішення суду боржниками в термін для добровільного виконання, державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення суду, а саме проведено опис та арешт майна, зокрема: нежитлових приміщень будівлі, загальною площею 1766,90 кв.м: адміністративна будівля (літ. А-2) площею 561,9 кв.м., гараж (літ. Б) площею 16.2 кв.м., магазин (літ. А-3) площею 1188,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, 49.
В подальшому залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «ВЕГА» для участі у виконавчому провадженні, а саме, постановою від 29.11.12. ВП № 22844169 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Відповідно до висновку з незалежної оцінки майна від 30.05.13. суб'єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «ВЕГА», вартість вищезазначеного нерухомого майна згідно експертного висновку станом на 30.05.13. встановлена в розмірі 1 030 967,00 грн.
На прилюдні торги було передано нерухомого майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, буд. 49, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. «А-2», площею 561,9 кв.м, гараж, літ. «Б», площею 16,2 кв.м, магазин, літ. «А-3», площею 1 188,8 кв.м.
Вказані торги було проведено на підставі Договору № 13/27 від 01.07.13. (далі - Договір), укладеного між ДВС України та відповідачем (далі - Організатор), відповідно до умов якого (п. 1.2) ДВС України передає Організатору нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, а Організатор надає послуги з організації проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.
Відповідно до п. 1.3 Договору, на прилюдні торги передається арештоване нерухоме майно (предмет іпотеки) арештоване при примусовому виконанні наказу № 25/184-09 від 02.08.10. Господарського суду Дніпропетровської області, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. «А-2», площею 561,9 кв.м, гараж, літ. «Б», площею 16,2 кв.м, магазин, літ. «А-3», площею 1 188,8 кв.м.
06.07.13. на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення № 508299 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, буд. 49, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. «А-2», площею 561,9 кв.м, гараж, літ. «Б», площею 16,2 кв.м, магазин, літ. «А-3», площею 1 188,8 кв.м, проведення яких призначено на 22.07.13., організатором торгів визначено Приватне підприємство «Нива-В.Ш.». Кінцевий термін реєстрації вказано 22.07.13. о 10:00 год. Також було розміщено інформацію про лот № 959499.
22.07.13. Приватним підприємством «Нива-В.Ш.» було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить позивачу, що підтверджується протоколом № 13/27/1. Прилюдні торги було проведено щодо наступного майна: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, буд. 49, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. «А-2», площею 561,9 кв.м, гараж, літ. «Б», площею 16,2 кв.м, магазин, літ. «А-3», площею 1 188,8 кв.м.
Як вбачається з протоколу № 13/27/1, в прилюдних торгах взяли участь: Товариство з обмеженою відповідальністю «Верона Груп» та Васильєв Святослав Олегович.
При цьому, переможцем прилюдних торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Верона Груп», ціна продажу лота склала 1 032 000,00 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що за твердженням позивача, повідомлення про прилюдні торги було опубліковано виключно на сайті Держінформ'юсту і жодним іншим способом не було доведено до відома позивача та не відповідало вимогам п. 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25.10.99. № 68/5.
Крім того, позивач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.07.13. у справі № 914/2572/13 було накладено арешт на нерухоме майно, що належить Фізичній особі-підприємцю Галілею Анатолію Степановичу на праві власності, в т.ч. і на спірне майно та вказує, що всупереч мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.07.13. у справі № 914/2572/13, третьою особою-3 не було вчинено жодних дій по зупиненню виконавчого провадження № 22844169 та скасуванню прилюдних торгів.
Крім вказаного, за твердженням позивача, відповідачем було порушено вимоги ч. 1 та ч. 5 ст. 43 ЗУ «Про іпотеку».
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.
Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 р. №6-116цс12.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою для недійсності спірних прилюдних торгів позивачем визначається те, що на момент їх проведення на майно, яке було реалізовано в ході проведення торгів, було накладено арешти.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.07.13. у справі № 914/2572/13 накладено арешт на нерухоме майно, що належить позивачу , зокрема на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, буд. 49, а саме: адміністративна будівля, літ. «А-2», інвентарний номер 066, магазин, літ. «А-3», гараж, літ. «Б», інвентарний номер 067, гараж, літ. «Б-1», гараж, літ. Б-2, сторожове приміщення, літ. Г, паркан, літ. № 1, паркан, літ. № 2, паркан літ. № 3, паркан, літ. № 4, підпірна стінка, літ. № 5; підпірна стінка, літ. № 6; замощення, літ. ІІ, замощення, літ. ІІІ.
Далі, ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.07.13. у справі № 914/2572/13 порушено провадження у справі про банкротство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Приписами ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Як відзначалось судом, 06.07.13. на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення № 508299 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, буд. 49, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. «А-2», площею 561,9 кв.м, гараж, літ. «Б», площею 16,2 кв.м, магазин, літ. «А-3», площею 1 188,8 кв.м.
Таким чином, станом на день прийняття вказаних ухвал Господарським судом Львівської області, нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, буд. 49, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. «А-2», площею 561,9 кв.м, гараж, літ. «Б», площею 16,2 кв.м, магазин, літ. «А-3», площею 1 188,8 кв.м, перебувало на стадії продажу.
При цьому, ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.07.13. у справі № 914/2572/13 згідно супровідного листа направлено третій особі-3 17.07.13. та отримано останньою 24.07.13. (після проведення Приватним підприємством «Нива-В.Ш.» прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна).
Крім того, постановою від 25.09.13. ВП № 22844169 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України припинено обтяження (заборону) нежитлової будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. «А-2», площею 561,9 кв.м, гараж, літ. «Б», площею 16,2 кв.м, магазин, літ. «А-3», площею 1 188,8 кв.м, що належать позивачу, оскільки вказане нерухоме майно придбане 22.07.13. на прилюдних торгах, переможцем яких визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Верона Груп».
Стосовно тверджень позивача про те, що всупереч мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.07.13. у справі № 914/2572/13, третьою особою-3 не було вчинено жодних дій по зупиненню виконавчого провадження № 22844169 та скасуванню прилюдних торгів, суд відзначає, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Закону України «Про виконавче провадження» (ч. 3 ст. 6 вказаного Закону). А дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Щодо посилань позивача на порушення відповідачем вимог ч. 1 та ч. 5 ст. 43 ЗУ «Про іпотеку» та на те, що повідомлення про прилюдні торги було опубліковано виключно на сайті Держінформ'юсту і жодним іншим способом не було доведено до відома позивача та не відповідало вимогам п. 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25.10.99. № 68/5, суд відзначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент проведення спірних торгів) реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремих частини таких виробів, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Положеннями ч. 4 вказаної статті передбачено, що Міністерством юстиції України визначається порядок реалізації майна, відмінного від цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і паперів, а також лом і окремі частини виробів.
Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99. № 68/5 затверджено Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі - Положення).
Відповідно до п. 3.5. Тимчасового положення, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.03. № 43/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.03. за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.
Судом встановлено, що повідомлення № 508299 про проведення прилюдних торгів з реалізації майна було розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 06.07.13., тобто з дотриманням порядку, встановленого п. 3.5 Положення.
Пунктом 3.10 Положення визначено, що якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, то в інформації додатково зазначаються: розмір площі; місцезнаходження; призначення об'єкта; обмеження на його використання; матеріали стін; процент зносу; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).
Судом встановлено, що повідомлення № 508299 про проведення прилюдних торгів з реалізації майна, розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 06.07.13. містить передбачені п. 3.10 Положення відомості, окрім проценту зносу та відомостей про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення. Проте вказане не може бути підставою визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки відсутність вказаної додаткової інформації у змісті інформаційного повідомлення не порушує права та інтереси позивача та не впливає на результати торгів.
Згідно з приписами ч. 1 та ч. 5 ст. 43 ЗУ «Про іпотеку», прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.
Разом з тим, судом встановлено, що повідомлення про дату, час та місце проведення спірних прилюдних торгів було опубліковано в наступних друкованих засобах масової інформації: газеті «Комсомольская правда в Украине» № 145 (4429/25824) від 06.07.13., газети «Експрес об'ява» № 127 (4846) від 06-11.07.13.
Крім того, відповідачем на адресу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ДВС України було направлено повідомлення № 1070/13 від 04.07.13. щодо дати проведення спірних прилюдних торгів.
Отже, доводи позивача є надуманими та не підтверджуються матеріалами справи.
Далі, суд критично ставиться до доводів позивача про недопущення його представників до спірних прилюдних торгів та ненадання при цьому представнику позивача на вимогу останнього документів, що стосувались прилюдних торгів, з огляду на те, що вказані доводи не підтверджено жодними належними чи допустимими доказами, а є виключно усними твердженнями позивача.
Під час розгляду даної справи судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує обставини недійсності результатів прилюдних торгів та настання відповідних наслідків, у зв'язку з чим позовні вимоги не можна вважати обґрунтованими.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Враховуючи вищевикладене, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі, в даному випадку - Фізичної особи-підприємця Галілея Анатолія Степановича.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що під час проведення прилюдних торгів не було порушено порядку їх проведення та не було порушено чи оспорено право чи охоронюваний законом інтерес позивача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 10.12.13.
Суддя Т.М. Ващенко