11 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,Маляренка А.В., Нагорняка В.А., -
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживачів, встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто», подану представником Римар А.В., на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року,
У березні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 листопада 2011 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (далі - ТОВ «Авто Просто») було укладено договір № 372247 про надання послуг, спрямованих на придбання ним автомобіля «КІА» на суму 188 800 грн. Виконуючи умови договору він сплатив відповідачу вступний внесок у сумі 6 796 грн. 80 коп. та інші витрати, всього на суму 20 326 грн. 65 коп.
Проте, виконавши свої зобов'язання за договором, автомобіля він не отримав. Позивач вважав, що договір про надання послуг порушує його права та інтереси, а також не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначав, що ТОВ «Авто Просто» є пірамідальною групою, яка здійснює нечесну підприємницьку діяльність, а тому просив встановити нікчемність правочину та застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді стягнення сплачених ним грошових коштів у розмірі 20 326 грн. 65 коп.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково. Встановлено, що угода № 372247 від 28 листопада 2011 року, укладена між ним та ТОВ «Авто Просто» про придбання товару у групі, додаток № 1 та додаток № 2 є нікчемним правочином. Застосувати до угоди № 372247 від 28 листопада 2011 року наслідки недійсності нікчемного правочину, стягнувши з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 20 327 грн. 45 коп. У задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм матеріального та процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувані у справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 листопада 2011 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Авто Просто» було укладено договір № 372247 про надання послуг, спрямованих на придбання позивачем автомобіля «КІА» на суму 188 800 грн. Згідно умов вказаної угоди відповідач за договором взяв на себе зобов'язання виконавця певних послуг, а позивач є їхнім споживачем. Відповідно до ст. 1 вказаного договору, його предметом є надання учаснику послуг системи «АвтоТак», спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладається шляхом підписання сторонами угоди, додатку № 1 та додатку № 2, які є невід'ємними частинами угоди. При підписанні угоди учасник повинен сплатити плату за послуги пов'язані зі вступом до системи при укладенні угоди у сумі 6 796 грн. 80 коп. та інші кошти передбачені договором та додатками до нього. (а.с. 5).
Судами встановлено, що позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 20 327 грн. 45 коп. на виконання угоди № 372247 від 28 листопада 2011 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з того, що умови договору № 372247 від 28 листопада 2011 року суперечать положенням ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» і є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачеві, що ТОВ «Авто Просто» здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди груп з придбання автомобіля формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми, а тому така угода є нікчемною і позивач має право на повернення незаконно отриманих відповідачем за цією угодою коштів.
Проте з таким висновками погодитися не можна з огляду на наступне.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».
Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.
Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.
Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
У той самий час предметом угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «АвтоТак», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.
Відповідно до ст. 2 угоди ТОВ «Авто Просто» гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним всіх зобов'язань, передбачених Угодою.
За таких обставин висновок суду про те, що діяльність ТОВ «Авто просто» за угодою сторін є функціонуванням «пірамідальної схеми», суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.
Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ «Авто просто» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-ІV «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п. 111 , відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Як убачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття «пірамідальна схема» та «придбання товарів у групах». Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.
Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності «пірамідальної схеми» згідно з п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Такі висновки суду касаційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові № 6-40цс13 від 11 вересня 2013 року.
Ураховуючи, що судами не дотримані всі вимоги процесуального закону, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими визнати не можна, а тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто», подану представником Римар А.В., задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук Судді: А.О. Леванчук Л.М. Мазур А.В. Маляренко В.А. Нагорняк