20 листопада 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Олійник А.С.
суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,
Карпенко С.О., Ступак О.В.
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Донецької області від 9 липня 2013 року, -
У жовтні 2011 року публічне акціонерне товариство комерційни й банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19 квітня 2006 року між сторонами було укладено кредитний договір №DNH4KP22530765, відповідно до якого відповідач отримав кредит 2 626 грн зі сплатою 25,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 квітня 2007 року. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_3 належним чином не виконав, у зв»язку з чим станом на 26 травня 2011 року заборгованість становить 25 069 грн 64 коп. ПАТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з відповідача указану заборгованість та понесені судові витрати.
У серпні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» зменшив позовні вимоги, посилаючись на те, що судовим наказом Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 16 квітня 2009 року №2/н/168/09 з ОСОБА_3 було стягнуто борг за кредитним договором у розмірі 11 561 грн 98 коп., а тому стягненню з відповідача підлягає залишок боргу 14 007 грн 66 коп.
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 29 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 9 липня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 531 грн 74 коп., яка складається із заборгованості по відсотках 6 801 грн 34 коп., пені у розмірі 15 730 грн 40 коп., витрат по судовому збору 229 грн 40 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування судового рішення, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що судовим наказом Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 16 квітня 2009 року №2/н/168/09 з ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 561 грн 98 коп.; надані ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунки не дають можливості перевірити законність нарахування боргу в період з часу видачі судового наказу до 26 травня 2011 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України; за наданим ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунком станом на 5 вересня 2012 року заборгованість ОСОБА_3 за відсотками - 6 801 грн.34 коп., за пенею - 22 531 грн.74 коп., а всього - 22 531 грн. 74 коп.; трьохрічний строк позовної давності у даному спорі було перервано видачею судового наказу.
Повністю з такими висновками суду погодитися не можна.
Судом встановлено, що 19 квітня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №DNH4KP22530765, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 626 грн зі сплатою 25,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 квітня 2007 року. Взятих на себе зобов'язань ОСОБА_3 не виконав, а тому судовим наказом Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 квітня 2009 року №2/н/168/09 з нього на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 561 грн 98 коп.
У серпні 2012 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за даним договором 14 007 грн 66 коп., яка складається із 4343 грн 40 коп відсотків за користування кредитом,
8521 грн 04 коп - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання, 500 грн - штраф (фіксована частина), 643 грн 22 коп - штраф (процентна складова).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У порушення вимог ст.11 ЦПК України суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі
22 531 грн 74 коп.
Крім того, ст. 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Разом з тим, для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік ( п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Апеляційний суд не звернув уваги на вказані вимоги закону, а також на заяву відповідача про застосування строків до вимог про стягнення пені та не вирішив питання щодо передбачених п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строків.
Таким чином, апеляційний суд розглянув справу з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення не можна визнати законним й обґрунтованим, а тому оскаржуване рішення апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі ч. 3 ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 9 липня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.С.Олійник
Судді: В.І. Амелін
Т.П. Дербенцева
С.О. Карпенко
О.В.Ступак